0 Київ
У четвер 22 березня Верховна Рада зможе розв’язати одну з проблем, яка виникла після набуття чинності поправок до Кримінального процесуального кодексу. Про це в коментарі виданню "ГОРДОН" заявив народний депутат від "Народного фронту" Антон Геращенко. Він зазначив, що так звані поправки Лозового створили для силових відомств чотири суттєві проблеми.
"Районні відділи поліції та прокуратури зобов'язані відтепер звертатися в суди за місцем реєстрації центральних управлінь. Наприклад, поліцейський міста Ізмаїла раніше заарештовував злочинця, ішов по санкцію в суд Ізмаїла, а тепер повинен везти цю людину, навіть особливо небезпечного злочинця, за 250 км до Одеси. Для Київської області – це Шевченківський район Києва. Щоб отримати дозвіл на арешт, обшук, слідчі дії, співробітники 37 районних відділень області та 10 – міста Києва повинні їхати в Шевченківський суд. Це паралізує роботу і поліції, і судів", – розповів Геращенко.
Також, за його словами, серйозні проблеми виникнуть у слідчих під час призначення експертиз.
"Якщо раніше після зґвалтування чи вбивства слідчий міг одразу призначити експертизу, то тепер це може тривати як кілька днів, так і кілька тижнів. Після зґвалтування, наприклад, експертизу необхідно провести протягом п’яти-шести годин. Є таке поняття, як, наприклад, нігтьові змиви. Жертва дряпала злочинця, у неї з-під нігтів можна взяти частинки ДНК злочинця. Помив руки – доказ утрачено. Слідчий уже сам не зможе відправити жертву на експертизу. Треба йти в суд, чекати тижнями рішення суду. Не буде ж людина весь цей час ходити з брудними руками", – зазначив нардеп.
Ще одна проблема, підкреслив Геращенко, – розслідування справ, за якими немає конкретних підозрюваних. Раніше такі можна було розслідувати, поки не закінчаться строки давності – 15 років. Тепер кожні 12–18 місяців слідчому доведеться звертатися до прокурора і судді, щоб продовжити терміни слідства.
"У Єдиному реєстрі досудових розслідувань приблизно 1,5 млн зареєстрованих злочинів. Із них до суду за рік передають приблизно 150 тис. Усі інші треба продовжувати або закривати. Закриття справи без підстави буде дратувати потерпілих. І це велика проблема", – пояснив Геращенко.
Водночас, сказав він, спірна норма про можливість заперечувати висунуту підозру має право на існування, проте потребує доопрацювання.
"Можливість оскаржувати підозри – сама по собі досить розумна новація, тому що в умовах безладу в правоохоронних органах часто підозри висувають без належних на те підстав. Наприклад, сину міністра внутрішніх справ Арсена Авакова висунули підозру на підставі відео, нібито знятого в кабінеті заступника глави МВС Сергія Чеботаря. У суді адвокати запитали, чи є експертиза, яка підтверджує, що на відео син Авакова і що це саме його голос. Виявилося, таких даних немає. Отже, можливість оскаржувати підозру – гарна річ, але її треба відрегулювати так, щоб це не заважало розслідуванню злочинів. Будемо покращувати", – сказав нардеп.
Він зазначив, що наразі депутати змогли знайти спосіб розв’язати лише одну із чотирьох озвучених проблем.
"Щодо питань логістики, то вже розроблено і зареєстровано у Верховній Раді законопроект №8161. У четвер мають його проголосувати. Отже, ми частину проблем розв’яжемо. Що стосується інших питань, треба розуміти: парламент працює так, що потрібно знаходити консенсусні голоси. Щодо проблем логістики їх удалося знайти. За рештою питань треба робити окремі законопроекти і погоджувати їх із іншими депутатами", – підсумував Геращенко.
3 жовтня 2017 року Верховна Рада України ухвалила в цілому законопроект №6232 "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів".
22 листопада президент Петро Порошенко підписав зміни до законодавства.
Законопроект, який міг скасувати дію найбільш спірних положень нової редакції Кримінального процесуального кодексу, парламент розглянув 15 березня, однак для його ухвалення не вистачило голосів. Опівночі 16 березня поправки набули чинності.
