+7 Київ
Ініціатива київської влади про запровадження української мови у сфері обслуговування на практиці нічого не змінить, заявила в коментарі виданню "ГОРДОН" соціолог Ірина Бекешкіна.
"Це рішення Київради нереалістичне. Оскільки воно має рекомендаційний характер, то ні до чого особливого й не приведе. Якщо людина не говорила українською, як вона раптом заговорить? Це просто призведе до скандалів, і все. Краще б Київрада, як у багатьох країнах, організувала курси навчання української мови. Нехай вони будуть навіть платними, але за невелику плату. Це було б раціональніше", – зазначила Бекешкіна.
Вона акцентувала на тому, що практично всі кияни однаково розуміють і українську, і російську мови.
"Я не вважаю, що мовне питання – це проблема для Києва, тут є проблеми серйозніші. Досить подивитися на дороги. Їздити фактично неможливо – страшні затори, 20-метрові фури їздять у годину пік... Просто є люди, які болюче сприймають, що навколо них усі не розмовляють українською, а для інших це просто піар. Київ, у принципі, двомовне місто, і як соціолог я знаю, що проблем з українською мовою тут немає. Ми проводимо опитування у країні двома мовами, але в Києві, скільки себе пам'ятаю, завжди робили однією мовою анкети – українською. І проблем жодних не було", – підкреслила соціолог.
За її словами, переселенці з Донбасу, які проживають у столиці, також не відчувають жодного дискомфорту стосовно цього.
"Я робила експерименти з російськомовними людьми в Києві: переходила на українську мову, і вони слідом абсолютно вільно переходили на українську мову. Якщо, звичайно, це не були приїжджі. Наразі, можливо, ситуація трохи змінилася, тому що приїхало багато людей, переміщені громадяни з Донбасу. Але й для них немає дискомфорту. Їх ніхто не зобов'язує говорити українською", – заявила Бекешкіна.
Вона зазначила, що лише 1% населення України не розуміє української мови й стільки ж громадян країни не розуміють російської.
"Є різниця між розумінням мови й володінням. Іще у 2013 році в моніторингу ми ставили запитання про ступінь володіння українською й російською мовами. Відповідь "зовсім не розумію української" дав лише 1% людей по всій країні, у Криму так відповіли 10%. "Зовсім не розумію російської" – теж відповів 1%. А ступінь володіння мовами різна. Вільне володіння українською 76%, російською – 75%. Інші відповіді продемонстрували володіння мовою різною мірою: розумію, але не пишу; читаю і розумію, але вільно не розмовляю тощо", – підкреслила соціолог.
На її думку, "мовну" проблему в Україні створили штучно.
"Узагалі, я вважаю, що це штучна проблема. Коли мені кажуть, що російськомовні громадяни – не справжні патріоти, я відповідаю: поїдьте на фронт, подивіться, скільки російськомовних воюють за Україну, і скажіть їм, що вони не патріоти, оскільки не розмовляють українською!" – резюмувала Бекешкіна.
20 квітня Київрада у першому читанні затвердила проект рішення "Про подолання наслідків радянської окупації в мовній сфері". Документ встановлює, що в Києві мовою роботи, діловодства й документації органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій комунальної форми власності є державна мова – українська. Рекламні оголошення, вивіски, плакати, афіші, повідомлення та інші форми аудіо- та візуальної рекламної продукції мають бути оформлені українською або іншою мовою з обов'язковим вказанням їхнього перекладу.
Ініціатор рішення, депутат Київради від ВО "Свобода" Юрій Сиротюк зазначив, що документ матиме рекомендаційний характер.
