"Схоже, що виробники зараз отримали сигнал не про комфортні умови виходу на ринок, а застереження, із чого можемо припустити, що ні нові ліки, ні нові протоколи найближчим часом не зʼявляться… Точно можна сказати лише одне – наш ринок стане менш цікавим для більшості поважних фармацевтичних компаній", – зазначив Биков.
Він сподівається, що у влади є механізми й важелі, які компенсують негативні впливи адміністративного регулювання ринку.
"Не варто забувати, що немає такого обмеження, під яке наш ринок не знайде креативного пристосування. Чекаю появи нових схем", – зазначив Биков.
За його словами, впровадження обмежень може також призвести до погіршення якості лікування пацієнтів. Дешевші аналоги ліків часто мають нижчу ефективність і можуть спричиняти додаткові ризики, такі як непереносимість чи алергічні реакції.
"Якщо в Україні місце оригінальних препаратів займуть дешеві дженерики, можемо очікувати зниження якості життя під час і після лікування", – сказав Биков.
Він також наголосив на парадоксальних ризиках нововведень.
"Наче ліки мають стати доступніші й дешевші, проте на практиці це може призвести до зникнення вартісних препаратів з офіційного українського ринку (недоступності) та їх здорожчання на ринку чорному", – пояснив Биков.
Як альтернативу він запропонував не адміністративні обмеження, а дерегуляцію ринку. Зокрема, спростити вихід на ринок нових компаній і препаратів, дозволити імпорт ліків без повторної реєстрації, якщо вони вже зареєстровані в ЄС, і запровадити систему Track&Trace для боротьби з підробками.
"Це збільшить пропозицію, що стимулює ріст конкуренції, а отже, зниження цін", – зазначив Биков.
Він додав, що без зростання реальної купівельної спроможності населення будь-яка ціна на ліки залишатиметься високою для багатьох українців.