Давидюк: Постачання брухту до Придністров'я – це пряме фінансування тероризму і країни-агресора 

"Наразі секретом Полішинеля є те, як експортери металобрухту доводили на митниці його українське походження й отримували сертифікати EUR.1 задля його безмитного вивезення за кордон. ДБР, БЕБ та інші силові структури неодноразово відкривали карні справи, але жодна з них не дійшла до суду. Але все це суто економічні злочини, тоді як поставки брухту до Придністров'я – це вже зовсім інша справа. Це, по суті, пряме фінансування тероризму і країни-агресора", – сказав він.

Давидюк підкреслив, що "Придністровська молдавська республіка" є російським анклавом, де розташований Молдовський металургійний завод – один із головних елементів економіки цього самопроголошеного утворення.

"Кремлівський диктатор Путін уже давно оголосив про намір прокласти сухопутний коридор до Придністров'я через Одеську область. А для цього йому потрібні джерела фінансування, аби підтримувати життєздатність цього анклаву. Металургійний завод в Рибниці ідеально підходить під це завдання! Тобто, підтримуючи економіку "ПМР", українські брухтарі фінансують російські війська на цій території, які спрямували свою зброю проти України, фінансують проросійські настрої в Одеській області", – зазначив експерт.

Він нагадав, що 2018 року Рада національної безпеки і оборони України ввела економічні санкції щодо Молдовського металургійного заводу, проте вже в березні 2019 року ММЗ вивели з-під українських санкцій.

"Але зараз в Україні війна, ми даємо відсіч рашистам на сході й на північному сході. Водночас на заході нечистоплотні ділки забезпечують ворога, країну-терориста, стратегічною сировиною. Вочевидь це вже питання до більш вагомих компетентних органів, яким чином український брухт "пройшов" нашу митницю без сплати жодного мита й "поїхав" до Придністров'я. Торгівля із країною-терористом – це вже справа СБУ і ГУР, які повинні покласти край цій схемі", – підкреслив політолог.