Гордон про примирення ветеранів Червоної армії та УПА: Усі перед усіма мають покаятися й шукати порозуміння

Українці мають зробити все для того, щоб об'єднати ветеранів Червоної армії та ветеранів УПА, попри суперечності, які між ними виникали, заявив в ефірі телеканала NewsOne журналіст, засновник інтернет-видання "ГОРДОН" Дмитро Гордон.

"Треба з повагою ставитися до Дня Перемоги у Великій Вітчизняній війні – 9 Травня, проте треба з повагою ставитися й до тих, хто боровся за свободу від радянської влади. Дивіться, яка ненависть була між німцями та євреями, яка ворожнеча. Минули роки, і що? І все нормально. Треба спробувати знайти порозуміння, відійти від догм, уникати якихось брехливих гасел і налагодити стосунки. І, знаючи історію, не повертатися до наболілих точок", – сказав Гордон.

Він зазначив, що примирення завжди починається з покаяння.

"Я вважаю, що каятися мають усі перед усіма: радянська влада має каятися перед мешканцями Львівської області за те, що насильно прийшла до них і силоміць намагалася навернути до своєї віри, а деякі мешканці Львівської області, які були поліцаями і які розстрілювали євреїв у Бабиному Яру, мають каятися перед євреями. Усі перед усіма мають каятися, шукати порозуміння. Це називається одним словом – компроміс", – уважає журналіст.

З'ясування, чия була правда, а чия – вина, не призведе до жодного результату, продовжив він.

"Досить уже цієї напруги! Треба сказати і телебаченню, і пресі: досить сіяти ненависть, у нас є одна Україна, одна улюблена країна. Любімо її", – сказав журналіст.

Водночас Гордон зазначив, що його обурює "штучна спроба прив'язати до свята 9 Травня ветеранів Великої Вітчизняної війни та ветеранів УПА".

"Я поясню свою точку зору. Я з повагою ставлюся до того, що у Львові чи Тернополі вшановують пам'ять загиблих ветеранів ОУН-УПА. Чому з повагою? Тому що люди жили собі у Львові, в інтелігентному місті, і у 39-му та 40-му році до них прийшли на танках із червоними зірками. У них було своє життя, вони знати не знали про радянську владу, про колективізацію, і раптом почали з 9–10 класів, як мені розповідав Роман Віктюк, забирати школярів до Сибіру... Багатьох розстріляли тільки за те, що вони не хотіли радянської влади. Тому люди повстали проти неї і почали боротися, ці люди – герої для тієї території. Це треба визнати, це правда. Але тут у нас своя правда. Тут є ветерани війни, які боролися з німцями, є люди, для яких 9 Травня – це свято. Не треба змішувати різні свята, треба зшивати країну", – сказав журналіст.

9 квітня 2015 року Верховна Рада ухвалила пакет законопроектів про декомунізацію, з-поміж яких – законопроект "Про правовий статус та вшанування пам'яті борців за незалежність України у ХХ столітті". Він визнає такими всі організації, які боролися в минулому столітті за незалежність України, зокрема й УПА. Президент Петро Порошенко підписав цей закон 15 травня, 20 травня він набув чинності і його опублікували в офіційній пресі.

2015 року Порошенко заявив, що воїни Української повстанської армії зіграли важливу роль у боротьбі з фашизмом. "Повертаючись до Другої світової війни, слід зазначити, очевидно, провідну роль Червоної армії, українських фронтів, радянських партизанських об'єднань у вигнанні нацистів. Усередині України другий фронт боротьби з фашистськими окупантами відкрила Українська повстанська армія. Вона, випереджаючи час, уже тоді бачила Україну незалежною державою, а не частиною радянської імперії", – сказав він.