Світлана розповіла, що познайомилася зі своїм чоловіком Максимом у Криму 21 рік тому. Вони одружилися, будували спільне життя, але війна зруйнувала стабільність.
"Тоді анексували Крим. У нього забрали батьківщину, позбавили можливості зустрічатися і спілкуватися з рідними: батьком і сестрою. І цього він не міг спостерігати. Тому пішов захищати, відвойовувати свою країну, своє місто", – сказала Світлана під час інтерв'ю актору й амбасадору Фонду Ріната Ахметова Олексієві Суханову.
З початком повномасштабної війни Світлана ще більше переживала за чоловіка. Усе, що відбувалося – обстріли, вибухи й ночі в бомбосховищі, – здавалося страшним сном. Раніше жінка бачила таке лише в кіно. Та найстрашнішим для неї стало жити в умовах очікування.
"Найстрашніше – це дзвінки з невідомих номерів. Коли телефонували його побратими, я брала слухавку й боялася почути щось страшне. Вони мені одразу казали: "Усе гаразд, усе добре, Максим не може подзвонити – у нього немає зв'язку, попросив нас зателефонувати". Таких дзвінків було кілька, і щоразу в мене все стискалося всередині, коли я бачила цей невідомий номер на екрані", – розповіла Світлана.
Під час оборони "Азовсталі" Максим дістав поранення й потрапив у полон.
"Потім був полон після "Азовсталі", невідомість і надія на швидкий обмін через поранення. Тепер вони разом знову, але війна змінила їх обох – він малює, щоб заспокоїтися, вона в'яже іграшки для його побратимів, які досі чекають звільнення. А найголовніше – вона навчилася не ставити питань, які можуть повернути його назад у пекло спогадів", – ідеться в дописі музею.
Подивитися історію Світлани Полупанової можна на порталі музею за посиланням.