+11 Київ
23 лютого 2022 року співачка прокинулася в холодному поту, відчуваючи, як до її квартири намагаються увірватися незнайомці. Тієї миті вона почула голос: "Не переживайте, ми свої, хлопці, українці". Цей сон, як стало зрозуміло згодом, був про Київ і його захисників. Наталія згадала про нього, коли почулися перші вибухи, і була впевнена, що "столицю за три дні" не візьмуть.
"Мій чоловік – військовий. Він за п'ять хвилин зібрався й вирушив на службу. Обійняв нас із дочкою і сказав: "Дівчата, ви впораєтеся". Я розуміла, що він іде в епіцентр того, куди мітить ворог. Відповіла: "Будьте уважні. Якщо ви дивилися раніше у два ока, то тепер дивіться у 132 ока," – розповіла Наталія Бучинська Олексієві Суханову, амбасадору музею "Голоси Мирних".
Наступну годину Наталія чекала на своїх батьків, сподіваючись разом вирушити у відносно безпечніше місце. Вона мовчки дивилася у вікно, спостерігаючи за вибухами й військовими вертольотами.
"Я не була розгублена. Я просто не розуміла, чому Росія напала. Виїжджати не думала. Якби я поїхала, то це означало б, що я не вірю в силу свого чоловіка й усіх, хто нас захищає. А вірити – це важливо," – зазначила співачка.
Історія Наталії Бучинської стала частиною архіву музею "Голоси Мирних", який збирає свідчення мирних жителів України про війну. На сьогодні архів нараховує понад 120 тис. історій.
Поділитися своєю історією можна на порталі музею або зателефонувавши на безплатну гарячу лінію 0 (800) 509 001.
