+5 Київ
У середніх школах України освітній процес відбувається 11 мовами, окрім того, як предмет вивчають 32 мови, зокрема мови національних меншин. Про це йдеться в повідомленні пресслужби Міносвіти.
Україна здійснює необхідні заходи для повноцінного забезпечення освітніх прав представників національних меншин відповідно до Конституції України, законодавства про освіту та міжнародних договорів, заявив міністр освіти і науки України Сергій Шкарлет під час онлайн-зустрічі з верховним комісаром у справах національних меншин Організації з безпеки та співробітництва в Європі Кайратом Абдрахмановим.
У школах України, крім державної мови, навчання може відбуватися дев'ятьма мовами корінних народів і національних меншин (болгарською, кримськотатарською, молдовською, німецькою, польською, російською, румунською, словацькою, угорською) та англійською.
У відомстві повідомили, що вживають заходів для забезпечення максимально легкого переходу шкіл із навчанням мовами національних меншин на навчання здебільшого державною мовою з урахуванням національних особливостей.
Шкарлет нагадав, що для виконання рекомендацій Венеціанської комісії міністерство 2019 року затвердило дорожню карту з імплементації ст. 7 закону України "Про освіту", яку розробляли спільно з громадськими об'єднаннями національних меншин.
Заходи дорожньої карти передбачають: з одного боку, створення умов для поліпшення вивчення державної мови у класах із навчанням мовами національних меншин, з іншого – збереження ідентичності національних меншин.
У 2017 році ухвалили закон "Про освіту", згідно з яким розширюють використання державної мови у шкільному навчанні.
Після його ухвалення, зокрема, погіршилися відносини України та Угорщини. Угорщина висловила занепокоєння щодо майбутнього угорських меншин в Україні. Українська сторона пояснювала, що в угорських школах на Закарпатті українську мову викладали в таких мізерних обсягах, що після закінчення школи більшість молодих угорців практично її не розуміє. Тому в них виникають проблеми під час вступу до українських університетів та пошуку роботи.
У Будапешті блокують засідання комісії Україна – НАТО на найвищому рівні й заявляють, що готові протистояти євроатлантичній інтеграції України, поки в закон не внесуть зміни.
16 липня 2019 року в Україні набув чинності закон про забезпечення функціонування української мови як державної. У законі зазначено, що українська – єдина державна мова в Україні. Цей статус передбачає обов'язковість використання української мови по всій країні в органах державної влади та місцевого самоврядування, а також у публічних сферах суспільного життя. Дія закону не поширюється на сферу приватного спілкування й релігійних обрядів.
Експерти з конституційного права з Венеціанської комісії розкритикували низку положень українського мовного закону. У комісії зазначили, що мовна проблема не має стати джерелом міжетнічної напруженості в Україні. Як пише "Європейська правда", рекомендації Венеціанської комісії не мають юридичної сили, однак країни, до яких у неї є претензії, стикаються з міжнародним тиском.
У лютому 2021 року ЄС закликав Україну впровадити рекомендації Венеціанської комісії до закону про державну мову.
У Раді зараз розробляють законопроєкт про національні меншини, щоб їхні представники могли розвивати свою ідентичність і водночас на 100% бути громадянами України, повідомив у березні міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.
У Європейському союзі очікують, що новий закон про нацменшини "розв'яже усі відкриті проблеми попереднього законодавства про державну мову й освіту".
У резолюції Європарламенту щодо виконання Україною умов Угоди про асоціацію з ЄС, ухваленій 10 лютого, також є параграфи, присвячені національним меншинам. У них Україну закликають, зокрема, виконувати рекомендації й висновки Венеціанської комісії щодо закону про підтримку функціонування української мови як державної; "діяти з високим ступенем уваги й балансу щодо національних меншин, їхніх мов та їхніх прав на освіту".
