"Місце поховання шламу необхідно винести за сотні кілометрів. Тобто, загалом, власники мають побудувати залізницю і влаштовувати поховання червоного шламу взагалі в іншому місці, – заявив еколог. – Із погляду екології завод виробляє відходи. Тобто до нас із-за кордону завозять мільйони тонн відходів, і вони тут залишаються. Зараз створюють уже третє сховище, але оцінки впливу на довкілля фактично досі не провели. Хоча без цього розпочинати роботу не можна. Якби проводили оцінку, то ще на цьому етапі виявили б звалище ще радянських часів, яке вже десятиліттями впливає на довкілля. Але про те, що його виявили у процесі робіт, мовчали доти, доки екологічна громадськість не звернула увагу".
Він навів приклад Калуша Івано-Франківської області, де було аналогічне поховання радянських часів.
"Унаслідок цього найвища захворюваність на рак на Західній Україні – у Калуші. І ця загроза зберігалася доти, доки не знайшли грошей, щоб вивезти ці відходи", – додав експерт.
Мормуль підкреслив, що йдеться не про закриття підприємства, а про те, щоб оцінити його вплив на екологію.
"Потрібна комплексна незалежна експертиза, комплексна оцінка впливу на довкілля. Потрібно поставити питання про те, яке це виробництво. Про те, чому його не вважають небезпечним. Не йдеться про те, щоб закрити виробництво, наше завдання – визначити вплив на довкілля, і якщо воно виявиться критичним, вжити заходів для ліквідації цього впливу", – резюмував він.