"Щороку, можливо, кілька разів на рік здаватимуться різні об'єкти, тому що це не одна будівля – це меморіал, і будуть різні музеї, павільйони, які розповідатимуть про різні аспекти. Ми бачимо так, що за п'ять років в основному те, що ми хочемо розповісти, буде створено і презентовано", – сказав член наглядової ради, український бізнесмен Віктор Пінчук.
Він повідомив, що наприкінці 2021 року планують відкрити Курган пам'яті з музеями про трагедію в Бабиному Яру.
Член наглядової ради, російський бізнесмен Михайло Фрідман заявив, що ініціатори прагнули, щоб меморіальний комплекс був абсолютно оригінальним проєктом, що не повторює чужий досвід.
"Це має бути проєкт ХХI століття... У нас є чудова команда, вони придумують і творять ті форми, у яких це буде. Але ми хочемо, щоб це було емоційно, гостро, переконливо, дохідливо, щоб це торкалося емоцій, сердець, розуму людей, які будуть жити у ХХI столітті, для яких події в Києві у вересні 1941 року будуть подіями далекого минулого", – сказав він.
За словами Фрідмана, прогнозований кошторис проєкту "вийде за межі навіть десятків мільйонів доларів".
"Якщо говорити про фінансовий бік питання, ми, як нам здається, володіємо необхідними ресурсами, щоб фінансувати цей проєкт", – додав бізнесмен.
Він заявив, що також вітається участь у створенні комплексу всіх охочих – як фінансова, так і "особистісна, емоційна, творча".
Голова наглядової ради Меморіального центру "Бабин Яр" Натан Щаранський зазначив, що бюджет проєкту не залежить від фінансування з боку держави, але вона "бере активну участь, оскільки треба багато дозволів".
"Мені доводилося пояснювати багато разів, що такі ініціативи не можуть бути успішними, якщо вони державні... У підсумку це приватні незалежні проєкти. Тільки в такий спосіб це може бути успішним. Тому ми хочемо якомога більшої участі держави як партнера, ми вітаємо присутність представників держави на всіх рівнях, на всіх обговореннях. Але дуже важливо зберегти незалежний характер цієї ініціативи, беручи до уваги всесвітній досвід", – сказав Щаранський.