"Із частини приміщень люди вже виїхали. Зокрема, 70-й і 49-й корпуси повернули заповіднику. Але заповідник – це не силова структура. Ми звернулися до людей із проханням або надати підстави на перебування, або покинути приміщення. Наразі жодних підстав їхнього перебування там немає. Тому ми чекаємо, поки ці люди добровільно підуть із приміщень. Ми також сподіваємося, що десь до 10–11 вересня представники Київської духовної академії та семінарії вивезуть своє майно із чотирьох корпусів, які вони займають. Майно вже вивозиться", – розповів він.
Водночас Остапенко зазначив, що долю семінарії вирішуватиме уряд України. Він зауважив, що цей об'єкт "не був акредитований в України, тож він не має статусу навчального закладу, який офіційно визнаний державою".
"Або семінарія має встановити відносини з державою, пройти офіційну акредитацію і тоді звертатися від імені навчального закладу, можливо, за якимись форматами існування в межах Лаври. Або це питання має бути просто зняте", – сказав він.
Контекст
79 споруд Києво-Печерської лаври з 2013 року за розпорядженням Кабміну були в безоплатному користуванні в чоловічого монастиря УПЦ МП – частини Російської православної церкви. УПЦ МП офіційно має статус "самоврядної церкви з правами широкої автономії".
10 березня 2023 року Національний заповідник "Києво-Печерська лавра" повідомив, що з 29 березня розриває зі Свято-Успенським монастирем УПЦ МП договір про безоплатне користування будівлями, розташованими на території заповідника. Попередження стосується будівель нижньої Лаври, де розташовано чоловічий монастир. У верхній Лаврі УПЦ МП користувалася Успенським собором і Трапезною церквою, але договір про їх оренду закінчився 31 грудня 2022 року і його не продовжили. Ці два храми з 5 січня повернули в управління держави.
Митрополит Павло (Лебідь), який був намісником Лаври, заявив, що ченці УПЦ МП не мають наміру виселятися з Києво-Печерської лаври до рішення суду.
30 березня на території Лаври мала розпочати роботу державна комісія з питань приймання-передання майна державній установі. До цього ченці мали звільнити приміщення. Проте священнослужителі не пустили комісії.
Того самого дня Кабмін України ухвалив рішення, згідно з якими управління майном Києво-Печерської лаври передали державі.
Пізніше комісія продовжила роботу в Лаврі, її завершили 5 червня. Заповідник надіслав УПЦ МП вимогу звільнити приміщення на території Лаври.
Після цього віряни УПЦ МП не давали комісії Національного заповідника "Києво-Печерська лавра" перевірити й опечатати звільнені корпуси на території нижньої Лаври, проте згодом представники комісії все ж таки змогли розпочати огляд й опечатування приміщень.
9 серпня Господарський суд Києва визнав законним розірвання договору безоплатного користування, укладеного між Свято-Успенською Києво-Печерською лаврою УПЦ МП і Національним заповідником "Києво-Печерська лавра". Підставою для розірвання договору стала низка порушень, установлених під час перевірки комісією та заповідником, зазначили в Міністерстві культури та інформаційної політики.
0 Київ
