Щонайменше у трьох приміщеннях Києво-Печерської лаври забарикадувалися сторонні люди – в.о. гендиректора заповідника

Щонайменше у трьох приміщеннях Києво-Печерської лаври забарикадувалися сторонні люди – в.о. гендиректора заповідника УПЦ МП зобов'язана повернути державі майно Києво-Печерської лаври
Фото: EPA

На території Києво-Печерської лаври й далі перебувають сторонні. Про це 11 серпня повідомив кореспондент "Суспільного".

Відсьогодні УПЦ МП зобов'язана повернути державі майно Києво-Печерської лаври. Територію нижньої Лаври закрили для відвідувачів. Як зазначили у пресслужбі національного заповідника, це рішення ухвалили "через системне перешкоджання роботі заповідника щодо доступу до приміщень нижньої Лаври з метою врегулювання визначених питань його адміністрацією".

Як повідомив кореспонденту "Суспільного" виконувач обов'язків гендиректора заповідника "Києво-Печерська лавра" Максим Остапенко, щонайменше у трьох приміщеннях Лаври перебувають сторонні люди: не ченці й не віряни. Вони там забарикадувалися, уточнив він.

За словами Остапенка, доступ до нижньої Лаври для відвідувачів відновлять, коли об'єкти повністю повернуть у користування заповідника. Станом на сьогодні вже вдалося повернути і прийняти в користування 10 об'єктів заповідника.

Контекст

79 споруд Києво-Печерської лаври із 2013 року за розпорядженням Кабміну були в безоплатному користуванні в чоловічого монастиря УПЦ МП – частини Російської православної церкви. УПЦ МП офіційно має статус "самоврядної церкви з правами широкої автономії".

10 березня 2023 року Національний заповідник "Києво-Печерська лавра" повідомив, що із 29 березня розриває зі Свято-Успенським монастирем УПЦ МП договір про безоплатне користування будівлями, розташованими на території заповідника. Попередження стосується будівель нижньої Лаври, де розташований чоловічий монастир. У верхній Лаврі УПЦ МП користувалася Успенським собором і Трапезною церквою, але договір про їх оренду закінчився 31 грудня 2022 року і його не продовжили. Ці два храми з 5 січня повернули в управління держави.

Митрополит Павло (Лебідь), який був намісником Лаври, заявив, що ченці УПЦ МП не мають наміру виселятися з Києво-Печерської лаври до рішення суду.

30 березня на території Лаври мала розпочати роботу державна комісія з питань приймання-передавання майна державній установі. До цього ченці мали звільнити приміщення. Проте священнослужителі не пустили комісії.

Того самого дня Кабмін України ухвалив рішення, згідно з якими управління майном Києво-Печерської лаври передали державі.

Пізніше комісія продовжила роботу в Лаврі, її завершили 5 червня. Заповідник висунув УПЦ МП вимогу звільнити приміщення на території Лаври.

Після цього віряни УПЦ МП не давали комісії Національного заповідника "Києво-Печерська лавра" перевірити й опечатати звільнені корпуси на території нижньої Лаври, проте згодом представники комісії все ж змогли розпочати огляд і опечатування приміщень.

9 серпня Господарський суд Києва визнав законним розірвання договору безоплатного користування, укладеного між Свято-Успенською Києво-Печерською лаврою УПЦ МП і Національним заповідником "Києво-Печерська лавра". Підставою для розірвання договору стала низка порушень, установлених під час перевірки комісією й заповідником, зазначили в Міністерстві культури та інформаційної політики.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати