+12 Київ
"План роботи виконали: ми зробили продуценти вірусних білків на гуманізованих дріжджах, очистили білки, охарактеризували їх, довели, що вони високоімуногенні, тобто викликають появу антитіл у мишей. Це позитивно", – нагадав науковець.
Далі, як стверджує Сибірний, потрібно було дослідити, чи захищають утворені білки від смерті через COVID-19 трансгенних мишей. Це дослідження мали б проводити у Польщі, бо в Україні немає таких лабораторій.
"Не вдалося, тому що Національний фонд досліджень України морочив нам голову пів року, але так і не дозволив переказати гроші до Польщі, хоча жодної заборони на це немає", – стверджує Сибірний.
Ще один недолік дослідження української вакцини – брак фінансування.
"Наше дослідження коштувало майже €300 тис. Щоб зробити вакцину, потрібно досліджувати на більших тваринах – ховрах, приматах. Треба великі обсяги препаратів, треба інвестувати €300–500 млн. Ніхто не готовий це робити. Я розмовляв із МОЗ, вони кажуть: "Ми не будемо це фінансувати. Хай Фонд цим займається". Це зависло. Був інтерес президента і прем’єра, коли на ринку вакцин було мало. Тепер вакцин повно. Інтересу до них нема", – додає Сибірний.
На запитання щодо перспектив українського розроблення вакцини проти коронавірусу вчений відповів: "Думаю, далі воно ніяк не просуватиметься". Водночас, на його думку, розроблення власних препаратів потрібне, "бо розвинуті держави помалу випускають хоча б деякі вакцини".
