+16 Київ
Серед державних та суспільних інститутів найчастіше довіру висловлюють до Збройних сил України (їм довіряє 93% опитаних), добровольчих загонів (85%), волонтерських організацій (84%), Державної служби з надзвичайних ситуацій (83%), Національної гвардії України (81%), Державної прикордонної служби (76,5%), президента України (72%), Міністерства оборони України (71%), Служби безпеки України (66%), громадських організацій (60,5%), церкви (59%), Національної поліції України (57%), голови міста, селища чи села, у якому живе респондент (54%).
Також частіше висловлюють довіру, ніж недовіру, до ради міста (селища, села), у якому живе респондент (відповідно 49% і 41%), до ЗМІ України (47% і 43%), до Національного банку України (46% і 42%), до уповноваженого Верховної Ради з прав людини (44% і 31%).
Не довіряють респонденти здебільшого політичним партіям (74%), державному апарату (72%), судам (70%), Верховній Раді України (64%), прокуратурі (61%), уряду України (60%), комерційним банкам (59%), Національному антикорупційному бюро України (53%), Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі (52%), Національному агентству з питань запобігання корупції (52%).
Серед політиків, посадовців, громадських діячів, журналістів, рівень довіри до яких оцінювали під час цього дослідження, найчастіше респонденти висловлювали довіру до президента Володимира Зеленського (75%), голови Миколаївської ОДА Віталія Кіма (64%), волонтера Сергія Притули (51%), радника глави ОП Михайла Подоляка (30%), мера столиці Віталія Кличка (39,5%), секретаря РНБО Олексія Данілова (42%), голови СБУ Василя Малюка (34%).
Опитування проводили в межах Програми сприяння громадській активності "Долучайся!", яку фінансує Агентство США з міжнародного розвитку (USAID), а здійснює Pact в Україні. Опитування методом face-to-face проводили на тих територіях, які контролює уряд України і на яких не відбуваються бойові дії.
Опитування проводили за стратифікованою багатоступеневою вибіркою із застосуванням випадкового відбору на перших етапах формування вибірки та квотного методу відбору респондентів на підсумковому етапі (коли здійснювали відбір респондентів за статево-віковими квотами). Структура вибіркової сукупності відтворює демографічну структуру дорослого населення територій, на яких проводили опитування, станом на початок 2022 року (за віком, статтю, типом поселення).
Опитано 2016 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%. "Разом із тим, додаткові систематичні відхилення вибірки можуть бути зумовлені наслідками російської агресії, зокрема, вимушеною евакуацією мільйонів громадян", – додали у Центрі Разумкова.
