У прикордонників є ресурси для охорони кордону з Білоруссю, але потрібно бути пильними – голова Держприкордонслужби України

У Державної прикордонної служби України (ДПСУ) є ресурси для надійної охорони кордону з Білоруссю. Таку заяву зробили у пресцентрі відомства 23 серпня.

"Наша головна задача – залишатися пильними, посилювати протидію протиправній діяльності та упереджувати будь-які провокації... Наші дії мають бути рішучими у разі спроб порушення кордону", – заявив голова Держприкордонслужби України Сергій Дейнеко.

Дейнеко визначив керівникам прикордонних загонів завдання і загострив увагу на оперативному і швидкому ухваленні рішень у разі загострення ситуації або в нестандартних ситуаціях.

У відомстві зазначили, що Дайнеко особисто перевірив готовність підрозділів до виконання завдань. Прикордонники несуть службу в посиленому режимі, додали у ДПСУ.

"На даний час підрозділи прикордонної служби України охороняють державний кордон із Республікою Білорусь посилено. Ми залучили додаткові сили та засоби, аби забезпечити належний захист кордону. Ці заходи спрямовані в першу чергу на недопущення нестандартних ситуацій чи будь-яких провокацій. Ситуація залишається спокійною", – сказав Дейнеко.

Голова Держприкордонслужби підкреслив, що для охорони кордону прикордонники використовують катери Safe Boat 27 мобільного прикордонного загону "Дозор".

У містах Білорусі 23 серпня відбувалися ходи тих, хто виступає проти дій влади. До Мінська, де на вулиці вийшло понад 100 тис. протестувальників, влада країни стягнула військову техніку. Силовики зі щитами перекрили площу Переможців у районі резиденції Лукашенка. За даними ЗМІ, протестувальники підходили до них на відстань 100 метрів. Про якісь штурми інформації не надходило.

Із 4-го до 8 серпня в Білорусі тривало дострокове голосування на виборах президента, а 9 серпня відбулося основне. На пост президента балотувалося п'ять кандидатів. 14 серпня ЦВК оголосила остаточні підсумки виборів президента. За офіційними даними, перемогу здобув чинний президент країни Олександр Лукашенко, за якого проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла опозиційна кандидатка Світлана Тихановська. Решта кандидатів набрала менше ніж 2%. Водночас альтернативні екзитполи засвідчували протилежну картину – упевнену перемогу Тихановської.

Вибори в Білорусі відбувалися без незалежних міжнародних спостерігачів. Після закриття виборчих дільниць 9 серпня в кількох містах почалися протести, які тривають досі. До акцій долучилися трудові колективи найбільших білоруських підприємств. Мітингувальники звинувачують владу у фальсифікаціях і вимагають проведення нових виборів. Для розгону протестувальників силовики застосовували спецзасоби, зокрема в Мінську вони використовували світлошумові гранати, гумові кулі та водомети.

Під час протестів затримали приблизно 7 тис. демонстрантів, сотні дістали травми і поранення. За офіційними даними, загинуло четверо учасників мітингів, проте правозахисники та білоруські ЗМІ повідомляють про більшу кількість жертв. Станом на 18 серпня у СІЗО залишалося 44 людини.

16 серпня в Білорусі відбувся найбільший в історії мітинг – на опозиційну акцію протесту в Мінську, за оцінками білоруських журналістів, вийшло понад 200 тис. осіб.

Лукашенко не згоден на умови опозиції, він заявив, що, поки його не вб'ють, інших виборів у країні не буде. Пізніше він говорив, що нові вибори в Білорусі можливі після ухвалення нової конституції.

17 серпня депутати Європарламенту відмовилися визнавати результати виборів президента Білорусі і заявили, що вважають Лукашенка персоною нон ґрата в Євросоюзі.