Як розповів сам Котович журналісту, його призвали до армії 19 лютого.
Його звільнили з білоруської колонії й передали Україні в межах обміну в листопаді 2025 року. Однак він не встиг набути офіційного статусу постраждалого від політичного переслідування з боку держави-агресора. Такий статус дає право на медичну реабілітацію й відстрочення від служби.
За словами Котовича, зараз його адвокат займається оформленням документів.
Український правозахисник Володимир Яворський зазначав, що процедура визнання громадян, які перебували в ув'язненні в Білорусі, залишається складною. Формально державою-агресором в українському законодавстві визнали лише Росію, тому випадки з ув'язненими в Білорусі розглядають окремо. Водночас на практиці деяким звільненим вдавалося набути такого статусу.
Як Котович опинився в білоруській в'язниці
Українець переїхав з Одеси до Білорусі 2019 року після знайомства з білоруською дівчиною, розповідає "Наша Ніва". Пара одружилася, Котович почав оформлювати посвідку на проживання й улаштувався на роботу.
Після початку повномасштабної війни 2022 року він залишав антивоєнні коментарі в чаті "Беларусь за МКАДом", де називав Росію агресором. 8 серпня 2023 року його затримали співробітники Головного управління боротьби з організованою злочинністю й корупцією.
Його обвинуватили одразу за кількома статтями, включно з розпалюванням ворожнечі, участю в "екстремістському формуванні", а також за образи й наклеп на адресу самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка.
У березні 2024 року суд дав Котовичу п'ять років колонії. Його доправили до колонії №17 у Шклові, де він працював на швейному виробництві.
У листопаді 2025 року Котовича звільнили й передали Україні в межах обміну ув'язненими.