Вересень: Я дуже часто потрапляв у міліцію, не хотів бути золотою молоддю 

Гордон запитував у Вересня, чи відчував той себе золотою молоддю в Києві у 1980-ті роки.

"Я всю молодість провів, як кажуть росіяни, "от противного". Я дуже не любив статус золотої молоді. Я намагався опуститися на соціальне дно. У мене друзі були хулігани, бандити. Я дуже часто потрапляв у міліцію, був дуже великим розбишакою й усе спрямовував, щоб не бути золотою молоддю", – відповів телеведучий.

За його словами, він ночував у гуртожитках і комунальних квартирах, часто тікав із дому.

"Правда, місяць повтікаєш, потім прийдеш у величезну квартиру, наллєш собі віскі. Тоді віскі ні в кого взагалі не було. Закуриш сигару. І так я сидів два дні, відчував себе золотою молоддю, а на третій тікав знову в підворіття кудись. Вино жахливе… "Грушки-яблочки" – я навіть не знаю, яка справжня назва", – сказав Вересень.

Він наголосив, що завжди намагався відійти від того, що називають "золота молодь".

"З іншого боку, я ще й учився на історичному. Золота вчилася на міжнародних відносинах. Я теж хотів туди поступати й, очевидно, поступив би, але батько знайшов свого товариша-академіка Арнольда Миколайовича Шлепакова, який був директором інституту, який вивчав західні країни. Він зі мною зустрівся і сказав: "Міжнародні відносини – це ненормально, це не професія. Ідіть на історичний факультет". І так я опинився на історичному факультеті. І не шкодую... Ми дійсно в підворіттях, у гуртожитках, а хлопчики й дівчата з міжнародного – ресторани, дачі, квартири. Вони так любили жити, а ми були скромнішими, скажімо", – пояснив Вересень.