+1 Київ
Вища рада правосуддя (ВРП) на засіданні 4 травня відсторонила суддю Дзержинського районного суду Харкова Сергія Лазюка від здійснення правосуддя через притягнення його до кримінальної відповідальності. Про це інформує сайт ВРП.
Із клопотанням про відсторонення Лазюка від виконання обов'язків судді у Вищу раду правосуддя звертався голова Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) Назар Холодницький. Він указав, що в Чутівський районний суд Полтавської області в січні надіслано матеріали кримінального провадження щодо Лазюка для розгляду.
Рішенням ВРП Лазюка відсторонили тимчасово – "до набрання законної сили вироком суду або закриття кримінального провадження".
21 січня 2016 року співробітники управління Служби безпеки України (СБУ) в Харківській області спільно з детективами Національного антикорупційного бюро спіймали Лазюка на хабарі. За даними спецслужби, він вимагав від позивача $1 тис. за позитивне рішення про примусове виселення іншого громадянина із житла. Водночас у СБУ підкреслили, що суддя систематично отримував гроші від місцевих жителів за ухвалення на їхню користь судових рішень.
Вища кваліфікаційна комісія суддів України 13 липня ухвалила рішення про тимчасове відсторонення Лазюка від посади.
У березні 2017 року стало відомо, що Лазюк повернувся до виконання обов'язків судді.
Лазюк відомий у Харкові низкою резонансних судових рішень. Зокрема, це рішення на користь міськради щодо тарифів на комунальні послуги, визнання законним скандального будівництва будинку №19 на вулиці Данилевського в центрі Харкова, визнання законним рішення міськради про особливий статус російської мови.
У 2008 році Лазюк розглядав адмінпротоколи за статтею "незаконне виготовлення, придбання, зберігання, перевезення та пересилання наркотичних засобів або психотропних речовин у незначних кількостях без мети збуту" стосовно міського голови Харкова Михайла Добкіна і секретаря міськради Геннадія Кернеса і визнав обох невинуватими.
Також Лазюк у 2010 році присудив 15 діб адміністративного арешту двом учасникам акцій протесту проти будівництва автодороги через Центральний парк культури і відпочинку імені Горького (міжнародна правозахисна організація Amnesty International згодом визнала їх в'язнями сумління), а пізніше призначав адміністративне покарання учасникам Євромайдану.
