За його словами, ВООЗ фіксує зростання кількості хворих. Станом на початок жовтня лікарні в Україні можуть наблизитися до "порога місткості", вважає Гебреєсус.
Він озвучив побоювання, що в лікувальних закладах може знову початися брак кисню. Причина – головні джерела постачання перебувають в окупованих частинах країни.
Від початку повномасштабного вторгнення Росії ВООЗ підтвердила понад 500 атак на українську інфраструктуру охорони здоров'я, внаслідок яких загинуло приблизно 100 осіб, пише агентство.
Експерти також б'ють на сполох щодо ймовірного спалаху поліомієліту через "прогалини в охопленні імунізацією та масові переміщення населення, пов'язані з війною", цитує Гебреєсуса Reuters.
Контекст
Після початку вторгнення РФ в Україну, яке почалося 24 лютого, МОЗ перестало регулярно публікувати статистику щодо COVID-19. У березні очільник МОЗ Віктор Ляшко казав, що міністерство в середньому реєструє по 5–6 тис. випадків коронавірусної інфекції на добу.
29 травня Кузін наголошував, що в усіх регіонах України, крім Донецької і Луганської областей, триває вакцинація проти коронавірусної інфекції COVID-19 і причин для її припинення немає. "Наразі використовуються дві вакцини – CoronaVac і Pfizer. Вакцин Moderna і AstraZeneca у країні немає, і найближчим часом вони не будуть використовуватися, бо в нас вистачає перших двох", – говорив головний санлікар.
Головний санітарний лікар України Ігор Кузін 4 вересня повідомив, що Україна змушена була розірвати контракти на постачання вакцин проти коронавірусу з метою заощадження коштів державного бюджету. "Це дозволило мінімізувати ті фінансові ризики, які були", – сказав він.