"Давайте забудемо про те, що в нас було 52 млн українців. 52 млн не буде ніколи. За найбільш оптимістичним варіантом, у 2033 році нас буде 35 млн, я говорю про Україну в кордонах 1991 року. Тобто в будь-якому випадку – повернемо ми всіх наших мігрантів, залучимо мігрантів з інших країн – скорочення населення України все одно буде. Давайте із цього виходити", – сказала вона.
За спостереженнями Лібанової, останнім часом кількість українців, які за кордоном або набувають статусу біженця, або дістають тимчасовий захист, зростає повільніше, ніж торік. Однак, як каже демографиня, є інша негативна тенденція: українці, котрі через війну виїхали в Польщу, переїжджають до інших країн.
"Вони їдуть далі – до Німеччини, до Чехії, до Нідерландів, до різних країн, але їдуть далі. Досвід, який ми маємо, говорить про те, що чим більшою є відстань між Україною і тією країною, де перебувають наші люди, тим меншою є ймовірність того, що вони повернуться", – пояснила Лібанова.
Вона підкреслила, що Українська держава має мотивувати громадян повертатися у країну.
"Ми не можемо нічого протиставити міграційному відпливу населення. Проте ми маємо ініціювати й мотивувати людей повертатися. Ми маємо протидіяти переходу тимчасової міграції у стаціонарну. Немає нічого поганого в тому, що люди попрацюють деінде, – трудова міграція є частиною глобалізації. Але хай повертаються. Це дуже важливе завдання, яке ми маємо усвідомити і ставити перед собою як держава", – сказала Лібанова.