Жінка, яка називала себе одеситкою і "біженкою з Києва", з'явилася на мітингу в Ризі із плакатом "Я – Латвія" – ЗМІ

У Ризі на мітингу на підтримку навчання в Латвії російською мовою була присутня Марія Ціпко, яка зіграла в Україні низку ролей "скривджених хунтою" жінок. Про це повідомляє "ОстроВ".

На фотографії, опублікованій виданням, жінка тримає табличку із написом "Я – Латвія", а на грудях в учасниці мітингу – напис "Руки геть від російських шкіл!"

Як з'ясувало видання "ГОРДОН", жінка, про яку йдеться, брала участь в акції протесту в Ризі 23 жовтня 2017 року проти рішення міністерства освіти і науки Латвії про переведення середніх шкіл національних меншин на латиську мову навчання.

"ОстроВ" розповів, що Ціпко у Києві на Євромайдані була одночасно "солдатською матір'ю", "матір'ю донецьких дітей", "киянкою, працівницею ресторану" та "продавчинею з Тернополя"; у Харкові 1 березня 2014 року – показувала на камеру знайдені в захопленій облдержадміністрації "бандерівські" трофеї і називала себе харків'янкою; за деякий час вона стала "громадянкою Одеси" і "робітницею кафе" у Краматорську; пізніше в Москві називала себе "біженкою з Києва" та в Сімферополі – корінною кримчанкою.

"Біженка з Києва" у Москві. Скріншот: Удачи и Свободы! Владимир Ш..е..р. / YouTube

Жінка також відрекомендувалася як "активістка" з Куликового поля в Одесі, "голова виборчої комісії" в Луганську і "юрист із ДНР".

"Активістка" в Одесі. Скріншот: ТСН / YouTube

Усі її появи знімали російські телевізійники та використовували для пропаганди.

4 квітня 2018 року у Ризі пройшов черговий мітинг, який був відповіддю проросійських громадян на ухвалені 22 березня Сеймом Латвії поправки до закону про освіту, які передбачають поступовий перехід шкіл національних меншин на навчання державною мовою. Планують, що перехід завершиться у 2021–2022 навчальному році.

Усього в Латвії діють 168 початкових і 108 середніх шкіл, де навчання проводять російською мовою. Водночас, за даними міносвіти, з 2009-го до 2016 року частка учнів, які складали випускні іспити латиською мовою, зросла з 60% до 85%.

Міністерство закордонних справ РФ засудило поправки до латвійського закону про освіту.

2 квітня президент Латвії Раймондс Вейоніс затвердив набуття реформою чинності.

Мер Риги Ніл Ушаков пообіцяв оскаржити закон у Конституційному суді.