+9 Київ
Влада РФ хоче продемонструвати, що "особливий статус" окремих районів Донецької та Луганської областей не легалізовують, виборів на окупованих територіях Донбасу не проводять, тому розмова про передавання Україні контролю над державним кордоном є недоречною. Таку думку виданню "ГОРДОН" висловив російський політолог Станіслав Бєлковський, коментуючи ініціативу РФ провести засідання Радбезу ООН щодо Мінських угод.
"Росія хоче на рівні Ради Безпеки ООН зафіксувати невиконання Мінських угод із вини України. Мовляв, передусім це все через Київ, а до Москви не може бути жодних претензій. Але саме виконання "Мінська" – це питання трактування. Режиму тиші, найімовірніше, не дотримуються. Росія хоче продемонструвати, що "особливий статус" окремих районів Донецької та Луганської областей юридично не легалізовують, виборів там не проводять, тому розмова про передавання контролю над кордоном є недоречною. У перспективі це дає Москві заморожений конфлікт придністровського зразка, до якого Кремль абсолютно готовий", – підкреслив Бєлковський.
Він вважає, що для виходу із замороженого конфлікту на Донбасі необхідно підписати нові угоди.
"Самі собою Мінські угоди були від самого початку нездійсненними. І для виходу зі стану замороженого конфлікту потрібен "Мінськ – 3". Який частково містив би концепцію старих угод, але базувався б на якихось нових передумовах. Зокрема, на зміні порядку тих чи інших дій. Теоретично РФ може передати контроль над кордоном до юридичної легалізації ОРДЛО, але для цього потрібно порушувати питання про пом'якшення санкції США і Євросоюзу", – сказав Бєлковський.
Напередодні заступник постпреда Росії при ООН Дмитро Полянський заявив, що російська сторона запросила провести відкрите засідання Радбезу за участю представника ОБСЄ для аналізу виконання Мінських угод.
У МЗС України зазначили, що ця ініціатива – "очікуваний, традиційний і перевірений трюк" російської сторони.
У 2014 році, відразу після анексії Криму, на сході України Росія розпочала збройну агресію. Бойові дії тривають між Збройними силами України з одного боку та російською армією і підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на надані Україною факти і докази.
5 вересня 2014 року тристороння контактна група у складі представників України, Росії та ОБСЄ ухвалила 12 пунктів Мінських угод. Під ними поставили свої підписи також тогочасні ватажки бойовиків "ДНР" і "ЛНР".
12 лютого 2015 року було укладено другі Мінські угоди. Вони передбачають припинення вогню, відведення важких видів озброєння, моніторинг міжнародних спостерігачів, проведення місцевих виборів відповідно до українського законодавства, амністію для учасників конфлікту, звільнення та обмін утримуваними особами, доступ гуманітарних місій для допомоги нужденним, повернення Україні контролю над кордоном, проведення в Україні конституційної реформи в частині децентралізації. Вимог повністю поки що не виконано. З українського боку документ погодив на той час президент країни Петро Порошенко, з російського – президент РФ Володимир Путін.
9 грудня 2019 року у Парижі відбувся перший за три роки саміт лідерів "Нормандської четвірки" – України, Франції, Німеччини та Росії – стосовно врегулювання ситуації на Донбасі. Він тривав приблизно вісім годин. У межах саміту лідери держав провели двосторонні перемовини, зокрема відбулася зустріч президента України Володимира Зеленського та російського лідера Володимира Путіна.
