$39.54 €42.05
menu closed
menu open
weather +7 Київ

"Бойовики ставили умови, щоб ми приходили без охорони і зброї". Парубій розповів, як у квітні 2014 року вів переговори в Луганську

"Бойовики ставили умови, щоб ми приходили без охорони і зброї". Парубій розповів, як у квітні 2014 року вів переговори в Луганську Парубій заявив, що у 2014 році Росія робила все, щоб не допустити прогресу в переговорах із бойовиками
Фото: Лариса Сарган / Twitter

Під час переговорів у квітні 2014 року бойовики постійно телефонували тодішньому голові Луганської обласної ради Валерію Голенку, самостійно жодних рішень не ухвалювали, повідомив спікер Верховної Ради України Андрій Парубій.

Спікер Верховної Ради України Андрій Парубій під час допиту у Старобільському районному суді Луганської області у справі колишнього голови фракції Партії регіонів у Верховній Раді Олександра Єфремова розповів, що у квітні 2014 року їздив у Луганськ на переговори з бойовиками, передає кореспондент видання "ГОРДОН".

Парубія викликали на засідання як свідка. Йому кілька разів надсилали повістки в Старобільський суд, але Парубій просив про дистанційний допит. Сьогодні спікер давав свідчення в режимі відеоконференції в Подільському районному суді Києва.

На момент переговорів Парубій обіймав посаду секретаря національної безпеки і оборони України. Він розповів, що в Луганськ поїхав за дорученням в.о. президента Олександра Турчинова разом із тодішнім головою Служби безпеки України Валентином Наливайченком та його заступником Андрієм Левусом, "за день-два після захоплення приміщення управління СБУ". Точної дати спікер не згадав. Відразу після прибуття в Луганськ вони провели переговори з прокурором області (тоді цю посаду обіймав Сергій Стось).

"Він розповів про обставини захоплення СБУ в Луганській області. Зокрема, повідомив, що бойовики захопили арсенал бойової зброї – приблизно тисячу бойових одиниць. Також він сказав, що бойовики розмістилися у приміщенні СБУ, що на деяких поверхах обладнали професійні бойові точки", – згадав Парубій.

За його словами, після наради вони розмістили штаб на території військової частини.

Вооруженные боевики в здании луганского управления СБУ. 11 апреля 2014 года. Фот: EPA Озброєні бойовики у приміщенні луганського управління СБУ, 11 квітня 2014 року. Фото: EPA

Цього самого дня Парубій провів переговори з представником місцевих афганців (його прізвища він не згадав). За словами спікера, контакт цієї людини йому дав керівник 8-ї "афганської" сотні Самооборони Олег Міхнюк.

"Він сказав, що афганці можуть допомогти у вирішенні проблем у Луганську. Я зустрівся із цим представником, його звуть Сергій, прізвища не пам'ятаю. Він пропонував провести переговори [з бойовиками] щодо добровільного здавання зброї та звільнення приміщення", – сказав спікер парламенту.

Парубій додав, що в Луганську також зустрівся з тодішнім нардепом від Партії регіонів Володимиром Медяником. "Події розгорталися на його окрузі, він сказав, що зацікавлений у тому, щоб вирішити конфліктну ситуацію, і запропонував свій офіс як штаб для переговорів. Буквально того самого дня я виїхав із Левусом на переговори в офіс Медяника, який був розташований безпосередньо біля [будівлі] СБУ", – сказав спікер.

Він згадав, що біля приміщення СБУ було багато людей із прапорами Комуністичної партії та Партії регіонів.

У переговорах із боку бойовиків брали участь один із ватажків "ЛНР" Олексій Карякін, Олексій Рельке (Німець) і юрист, прізвища якого Парубій не згадав.

"Із нашого боку були тільки я і Левус. Бойовики поставили умови, щоб не було охорони і зброї. Зі свого боку вони приходили зі зброєю. На переговорах був Медяник, але радше не як учасник переговорів, а просто як керівник офісу й нардеп, який представляв місцеве населення. Також на переговорах був Сергій, афганець, але теж радше як спостерігач", – зазначив спікер парламенту.

Він підкреслив, що головна вимога української сторони полягала в тому, щоб бойовики склали зброю і покинули приміщення СБУ.

"Це була принципова позиція під час переговорів. Я наполягав, що ця ситуація може призвести до кровопролиття... Бойовики висували умови загального характеру. Одна з них стосувалася амністії амністії внутрішніх військ "Альфи" й "Беркуту", які брали участь [у подіях] на Майдані, а також (замість [обіцянки] скласти зброю) амністії людей, які перебували у СБУ. Другою умовою було проведення референдуму. На моє уточнювальне запитання, який референдум має бути – всеукраїнський чи місцевий, вони не могли відповісти докладно, тільки підкреслювали, що це має бути референдум, якого вимагає [політик] Віктор Медведчук і його "Український вибір". Вони часто апелювали до Медведчука, пропонуючи ті чи інші ідеї", – заявив Парубій.

Митингующие под зданием СБУ в Луганске, 14 апреля 2014 года. Фото: ЕPA Мітингувальники під будівлею СБУ в Луганську, 14 квітня 2014 року. Фото: ЕРА

Спікер уважає, що бойовики не були самостійними, але в якийсь момент у переговорах було видно прогрес. Парубій передав бойовикам обіцянку Турчинова, що в разі роззброєння він підпише указ про амністію. "На певному етапі ми навіть склали документ, де було вказано, що вони є громадянами України", – розповів спікер парламенту.

Парубій заявив, що, за його даними, російські куратори робили все, щоб не допустити прогресу в домовленостях. "Переговори тривали шість чи сім днів. Завершилися вони тим, що бойовики повідомили, що надалі вони не згодні ухвалювати рішення і вести переговори", – сказав він.

Парубій нагадав, що в той час головою Луганської обласної ради був Валерій Голенко. Саме йому бойовики телефонували, погоджували текст документа, який мали підписати сторони, і дуже часто згадували його ім'я на переговорах.

"Вони сприймали Голенка як представника від політичної частини, вони усвідомлювали, що політичним куратором був Єфремов, але безпосередньо контактували з Голенком... Єфремов фігурував у довідках, які я отримував від спеціальних служб, як людина, яка політично займалася регіоном. Під час переговорів прізвище згадували раз чи два, але безпосередні контакти були з Голенком", – резюмував він.

Після 25-хвилинного допиту Парубій попросив оголосити перерву у засіданні до 11.00 6 липня, оскільки йому потрібно бути в парламенті. Суд це клопотання задовольнив.

Відео: 112 Україна / YouTube

Єфремова було затримано 30 липня 2016 року в аеропорту перед вильотом до Австрії і заарештовано наступного дня. Зараз він перебуває під вартою, його підозрюють у посяганні на територіальну цілісність і недоторканність України, створенні терористичної організації "ЛНР", а також присвоєнні, розтраті або заволодінні майном шляхом зловживання службовим становищем.