За даними ООН, понад 240 тис. дітей живуть уздовж лінії зіткнення на Донбасі і щодня ризикують потрапити під обстріл. Проживання пліч-о-пліч зі збройними діями призводить до величезного стресу. Хлопчикам і дівчаткам, які через це пройшли, вкрай необхідна психологічна реабілітація.
Сьогодні діти із травмою війни мають можливість пройти курс літнього оздоровлення та психологічної реабілітації в межах проекту Фонду Ріната Ахметова "Мирне літо – дітям Донбасу!". За чотири сезони 4 тис. дітей, які постраждали внаслідок збройного конфлікту, змогли одержати допомогу психологів і подолати травму війни.
Відеопроект "Війна очима дітей"
Зрозуміти весь пережитий цими дітлахами жах допоможе відеопроект Фонду "Війна очима дітей". Його було записано з учасниками одного з оздоровчих заїздів проекту "Мирне літо – дітям Донбасу" і презентовано широкій публіці 10 квітня під час звітного заходу Фонду Ріната Ахметова в Києві. Героями 18 роликів стали хлопчики й дівчатка, що живуть з обох боків лінії зіткнення. "Війна очима дітей" – серія монологів, у яких вони самі розповіли про те горе, яке змінило їхнє життя.
Це короткі сповіді про те, як відразу впав звичний уклад життя, як їхнім сім'ям довелося втікати, їхати, втрачати друзів і близьких. Це і свідчення випробувань, через які довелося пройти мирним жителям сходу України, і нагадування людям про те, як важливо берегти мир.
Прем'єри роликів у межах проекту "Війна очима дітей" відбуваються щотижня на сторінках Фонду Ріната Ахметова у Facebook і в YouTube.
Хочу жити нормальним життям
Микита Мілецький жив у Горлівці у 2014-му, був свідком обстрілу аеропорту. Він боїться салютів, гуркоту й вибухів, з'явилася тривожність і збудливість, хоча в тому самому році родина виїхала спочатку в Мелітополь, потім у Київ.
"Сумую за красивою "Донбас-Ареною", де працювали мої батьки, я часто бував там. Сумую за домівкою, за своїм двоповерховим ліжком – я встиг ним лише два місяці покористуватися, у мене там було багато іграшок... А потім почалася війна. Я тоді закінчив другий клас, сміявся, радів разом із хлопцями. І раптом гуркіт! Було дуже страшно. Так ми прожили ще два тижні – все навколо вибухало... Війна – це дуже страшна штука... Тепер я намагаюся не думати про війну. Я думаю про життя, спокій і мир. Хочу жити нормальним життям", – розповів він.
У літньому таборі 12-річний Микита не тільки навчився справлятися із важкими переживаннями, але й зумів розкрити свої таланти. Він зрозумів, що хоче присвятити себе сцені.
"Дуже люблю вживатися в різні ролі. Зрозумів, що хочу бути актором. А якщо навіть не актором, то в КВК точно буду грати! Думаю, у кожної дитини є своя суперздібність і своя суперсила!" – запевняє майбутній актор.
Мама ж говорила не виходити на вулицю
У 2014 сім'я Лілії Деменкової жила під обстрілом, будинок недалеко від аеропорту в Донецьку. Снаряди падали біля будинку і дівчинки. Вона страждає на нервові зриви, підвищену тривожність, досить замкнута. Професійно займається плаванням.
Дуже сумує за друзями з дому і важко звикає до нового місця проживання. Зараз сім'я живе в Дніпрі. Лілія – учасник проекту "Мирне літо – дітям Донбасу!" у 2018 році.
"Ми сидимо в залі з мамою і татом, дивимося телевізор. У цей час біля нашого будинку лунає вибух", – ледь стримуючи сльози згадує Ліля.
Її відвезли жити до бабусі.
"Я вийшла з дому, щоб піти в школу. Почула, як щось летить наді мною. Підняла голову, а там гігантська помаранчева куля, яка горить. Я побігла швидко і думала: мама ж казала не виходити на вулицю, бо там зараз обстріл. А я вийшла...".
Картина Мирних
"Мене дуже зворушили історії цих дітлахів. Діти розповіли, через який біль довелося пройти. І дуже важливо почути їх, зробити так, щоб їхнє подальше життя розвивалося в позитивному напрямку. Ми маємо вчинити із цими дітьми, як із квітами, які ростуть в отруєному ґрунті. Щоб вони росли і розвивалися, потрібно пересадити в ґрунт гарний", – каже художниця Даша Скорубська-Кандинська, одна з перших глядачів відеопроекту.
Вона народилася 1985 року в Києві, виставкову діяльність розпочала у 2003-му. Роботи Скорубської-Кандинської є в приватних колекціях в Україні та за кордоном. Даша – спадкоємиця прославленого майстра Василя Кандинського.
"Із надією на Мир" – так називається робота, яку вона створила разом із дітьми, що пережили жахи збройного конфлікту на сході України. І картина, і відеоролики – різні форми одного вмісту. В обох проектів єдина мета – розповісти світу про трагедію жителів Донбасу.
Крім Микити і Лілії у створенні картини брали участь Денис і Єва Іванюки зі Стаханова. Зараз вони живуть у Миколаєві. Денис захоплюється волейболом, велосипедним спортом, плаванням, малює і грає в комп'ютерні ігри. "Мрію, щоб закінчилися обстріли, щоб на землі був мир і я повернувся додому", – каже Денис.
Єва вишиває, співає, танцює і малює. Співробітники Фонду зазначили, що вона брала найактивнішу участь у створенні картини, а після майстер-класу художниці попросила в подарунок на Новий рік полотно і фарби.
Арт-терапія – один із сучасних методів лікування страхів і тривоги, а також можливість намалювати бажане майбутнє.
"Ви дуже багато надивилися – війна, довелося їхати, – сказала своїм помічникам Даша, – але не хочеться про це згадувати, хочеться чогось світлого, мирного".
Вона запропонувала дітям висловити свої почуття за допомогою фарб і пензлів. Мазок за мазком вимальовується картина – колективна творчість дітей і професійної художниці. Діти малюють фон, намагаючись, щоб він був яскравим, таким, яким і має бути дитинство. Даша створює центральну фігуру – сильний жіночий образ. Це і Україна, це і мама. За три дні картина "Із надією на Мир" майже готова. Художниця каже, що полотно немов саме писало себе.
Підсумок роботи дітей і Даші Скорубської-Кандинської Фонд Ріната Ахметова показав у Києві.
"Важливо, щоб світ знав про дітей, які пережили жахи збройного конфлікту. Тому їхні історії треба не тільки розказувати, але і показувати, – зазначила менеджер програм і проектів Фонду Юлія Маліч. – Люди розповідають правду про своє життя, зокрема за допомогою мистецтва. Їхні почуття і думки передає картина, яку створювали діти – учасники проекту "Мирне літо дітям Донбасу" разом із відомою художницею Дашею Скорубською-Кандинською".
Із 2014 року завдяки допомозі Фонду врятовано життя понад мільйона осіб. Їхні історії – приклад того, як турбота перемагає відчай і дарує надію.