+3 Київ
Керівник Генерального штабу Збройних сил України Віктор Муженко заявив у Facebook 27 серпня, що в серпні 2014 року окрім "зеленого" коридору, українські військові мали ще два варіанти виходу з Іловайська.
Він опублікував фрагмент свого інтерв'ю для української знімальної групи, яка працює над документальним фільмом про Іловайську трагедію.
Муженко зазначив, що в серпні 2014 року в Іловайськ зайшло приблизно 1,3 тис. українських військових, вони мали можливість утримувати місто "не один день і навіть не тиждень".
"У російських військ не було такого терміну находження – їм потрібно було зайти і вирішити питання. Тобто затримати українські війська, стабілізувати лінію, затримати їхнє подальше просування, узагалі створити, що вони й досягли, певний суспільний резонанс, незадоволення. І ми розуміємо, що Іловайська тема і по сьогоднішній день хвилює українське суспільство, і на багато запитань немає відповідей для суспільства, хоча ми багато чого вже роз’яснили", – зазначив він.
Муженко вважає, що українським військовим потрібно було утримувати місто, "у них було чотири дні, це було більш ніж достатньо, при тих запасах і тій кількості людей".
"Але тоді постало питання, що ніхто не буде утримувати Іловайськ, тому що генерал [Руслан] Хомчак доповів, що отримав "ультиматум" від командирів добровольчих підрозділів, що вони залишать Іловайськ, якщо буде прийнято рішення тут залишитися. І в тій ситуації, він каже, що не може за них відповідати і не може їх покинути чи відправити їх самих, і не може без них залишитися", – сказав він.
Муженко повідомив, що після цього він доручив Хомчаку ухвалювати рішення про вихід українських військових з Іловайська.
"І тоді почались ці вже розмови, про вихід, про "зелений" коридор, який, до речі, був запропонований не нами. Не знаю, але інформація пішла від президента Російської Федерації [Володимира Путіна]. Уже тоді ми отримали доручення вести відповідні переговори з представниками військового командування, і я їх вів із начальником Генерального штабу, із першим заступником, генералом [Миколою] Богдановським, по узгодженню всіх моментів щодо виходу. Кажуть, що ми щось комусь здали. Ні", – заявив він.
Муженко повідомив, що існувало ще два варіанти виходу з міста.
"Пропонувався варіант або виходити на верх, на північ туди, через ЗУГРЕС. До речі, частина батальйону "Донбас", коли я вже потім спілкувався з деякими бійцями, так і вийшла, невеликою кількістю, але туди у напрямку Шахтарська, і потім вийшли на з’єднання з нашим підрозділом. Якраз вийшли в районі Зуєвки, там знаходилась 25-та повітряно-десантна бригада... І ще один варіант – на широкому фронті малими колонами по 10–15 машин, а не по 70–80 і 90, виходити. Така можливість була, і це теж підтверджено виходом 9-го батальйону, виходом 40-го батальйону в район Маріуполя, тобто на південь", – розповів він.
Муженко зазначив, що було обрано вихід українських військових "зеленим" коридором, оскільки його було попередньо узгоджено і щодо нього існували гарантії на тактичному рівні – від російських командирів підрозділів.
"Хоча вихід був призначений на 03.00 годину, але за фактом він розпочався о 08.30, тобто через п’ять годин. Потім вихід, на невеликій швидкості якраз і дали можливість російським військам зайняти оборону, окопатись, створити ефективну систему вогню, і як наслідок ми маємо велику кількість загиблих, поранених, ну і полонених", – сказав він.
Муженко підкреслив, що втрати за двома маршрутами відрізнялися.
"Якщо маршрут південніше чи через Осикове, Катеринівку – там була більша кількість загиблих, і там були осередки опору. У Червоносільському, де спецпризначенці і частина бійців добровольчих батальйонів ще два дні оборонялись, і вже навіть після домовленостей з вивозу поранених і загиблих, не давали можливості піднятися вище Осикового. Чому? Тому що там ще йшли бої, і про це теж були розмови, про те, що йдуть бої, що ви свідомо і спеціально стримуєте і не даєте можливості нашим засобам (організувати) евакуацію. Тоді полковник [Ігор] Палагнюк, зараз генерал-майор, який займався цим питанням безпосередньо, він мені доповідав, що не дають можливості, ми кілька днів, два дні не могли піднятися вище Осикового. Коли вже було знищено цей осередок опору, подавлено повністю, тільки тоді дали можливість піднятися для евакуації поранених і загиблих", – розповів Муженко.
Він додав, що за верхнім маршрутом втрати були меншими, але там було більше полонених.
"Якраз цим маршрутом, здається, виходив і генерал Хомчак зі своєю групою. І після виходу всіх колон ми втратили зв’язок із групою керівництва і генералом Хомчаком. Три дні ми не зрозуміли, не могли знайти його, хоча і відправляли групи спецпризначення в місце, де він знаходився, щоб організувати евакуацію. За їхніми словами, вони знаходились, рухались, виходили, хоча я розумію, що в тих умовах, коли ти не розумієш, де знаходиться противник, це важко зробити, немає якоїсь установленої швидкості руху, 5 чи 25 кілометрів, чи ще якось інакше. Це могло бути переповзання, і по-пластунськи, різними способами. Три доби не було, а через три доби їх зустріли в районі Комсомольська. Тут важко орієнтуватись, ми тільки маємо якусь інформацію від тих людей, які виходили", – резюмував Муженко.
У середині серпня 2014 року українські військові та добровольці зуміли взяти під контроль більшу частину Іловайська, але 23–24 серпня Росія ввела під Іловайськ свої війська, унаслідок чого українські бійці опинилися в оточенні. Потім бойовики і російські військові заявили, що готові випустити українців, 30 серпня було створено коридор, але російська сторона порушила домовленості: коли українські військові організованими колонами почали рух із міста, по них було завдано удару.
Слідство офіційно встановило загибель 366 військовослужбовців.
14 серпня 2017 року ГПУ оприлюднила результати розслідування Іловайської трагедії. За даними слідства, до неї призвели пряме вторгнення збройних сил Росії 23–24 серпня 2014 року і подальше вчинення військових злочинів російською армією.
