Арестович: Переговори – це політика Зеленського, його план Б. Але якщо Росія повномасштабно нападе, вона отримає по зубах

Війна в Україні

Речник української делегації у тристоронній контактній групі з урегулювання ситуації на Донбасі, радник глави Офісу президента Олексій Арестович в опублікованому 23 липня інтерв'ю "Главкому" заявив, що переговори щодо конфлікту на сході України є планом Б президента країни Володимира Зеленського.

"[Мінський процес] – це не імітація. У нас тільки два варіанти на сході: перший – це відкрита або гібридна війна з Росією, і другий – це політико-дипломатичний шлях. Чим більше ініціатив буде на дипломатичному шляху, політичному, тим менше шансів на активізацію війни. Переговори – це політика президента, це його план Б, якщо можна так сказати. Прийнята стратегія нацбезпеки, ухвалено закон про розвідку, закон про нацспротив, збільшується чисельність Збройних сил", – сказав Арестович.

Він підкреслив, що ЗСУ готові дати відсіч російським окупантам у разі повномасштабного наступу з їхнього боку.

"З іншого боку, президент і Офіс президента весь час наполягають на тому, аби утримувати Росію в переговорах. Наша політика дуже проста: якщо вони повномасштабно нападуть, вони отримають по зубах. А поки цього не сталося, ми підтримуємо переговори", – резюмував Арестович.

У грудні 2019 рокуЗеленський заявив, що його команда не чекатиме ще п'ять років, щоб вирішити військовий конфлікт на Донбасі. Тоді він сказав, що план Б щодо врегулювання ситуації на Донбасі – це "стіна", яка означатиме, що на території ОРДЛО буде вже не Україна, а "щось інше".

24 червня 2021 року Зеленський зазначив, що Україна вже перейшла до плану Б щодо врегулювання конфлікту на Донбасі.

"Я вважаю, що цей план може бути, але рішення про його запуск має ухвалювати народ України. Тому коли я говорив, що для нас дуже важливо вміти висловлювати свою думку і рішення, що потрібен закон про референдум, це одна з причин. Так, якщо в нас не вийде будь-яких альтернативних домовленостей зі Сполученими Штатами, Росією, окремо з Європою і паралельно нормандський формат – буде він працювати чи ні, – якщо все це не вдасться, то за стіну голосуватиме народ України", – уточнив президент.

Контекст

Відразу після анексії Криму 2014 року Росія розпочала збройну агресію на сході України. Бойові дії тривають між Збройними силами України з одного боку та російською армією й підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької й Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну попри надані Україною факти й докази.
За даними ООН, із 14 квітня 2014-го до 30 червня 2021 року внаслідок конфлікту на Донбасі загинули 3901 цивільна особа, орієнтовно 4200 українських військових і приблизно 5800 бойовиків.
22 липня 2020 року тристороння контактна група погодила режим повного і всеосяжного припинення вогню на Донбасі з опівночі 27 липня. На початку 2021 року ситуація на Донбасі загострилася. Українська сторона регулярно заявляє про випадки порушення бойовиками режиму припинення вогню.
Переговори про врегулювання конфлікту на Донбасі ведуть у тристоронній контактній групі в Мінську (Україна, Росія, ОБСЄ), а також у нормандському форматі – за участю представників України, Франції, Німеччини та Росії.