Байден зазначив, що готує "найбільш всеосяжний та змістовний набір ініціатив, щоб значно ускладнити Путіну подальші кроки та дії, до яких, як побоюються люди, він може вдатися", написала українська служба "Голосу Америки".
Президент США наголосив, що перебуває в постійному контакті із союзниками в Європі та Україні.
Держсекретар США Ентоні Блінкен 2 грудня у Стокгольмі провів зустріч із міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим, під час якої згадав переміщення військ РФ поблизу українського кордону. Блінкен закликав РФ відвести війська від кордону, виконувати Мінські угоди та дотримуватися режиму припинення вогню на Донбасі.
"[Блінкен] підкреслив, що найкращий шлях уперед – це дипломатія в поєднанні з повним виконанням Мінських угод, і цей процес Сполучені Штати готові підтримувати. Якщо Москва обере шлях військової ескалації, міністр дав зрозуміти, що Сполучені Штати та наші союзники готові ввести суттєві санкції", – повідомили в Держдепі.
Контекст
Відразу після анексії Криму у 2014 році Росія розпочала збройну агресію на сході України. Бойові дії відбуваються між Збройними силами України з одного боку і російською армією та підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, попри оприлюднені Україною факти та докази.
2021 року російсько-український конфлікт загострився. РФ наприкінці березня почала нарощувати війська поблизу кордону з Україною та в окупованому Криму. Українська розвідка говорила, що Росія хоче розширити військову присутність на підконтрольній бойовикам "ДНР" та "ЛНР" території шляхом введення регулярних підрозділів збройних сил РФ, і не відкинула спробу просування російських військ углиб території України.
У РФ стверджували, що накопичені сили залучать до навчань, а пізніше вони повернуться до місць постійної дислокації. У травні газета The New York Times із посиланням на високопосадовців адміністрації президента США Джо Байдена повідомила, що Росія відвела кілька тисяч військовослужбовців, але вздовж кордону з Україною залишалося ще приблизно 80 тис. військових, що було найбільшою кількістю сил, які Росія накопичила там із часу анексії Криму.
Наприкінці жовтня американські ЗМІ знову почали повідомляти, що Росія стягує війська до кордону з Україною. У Міноборони України спочатку говорили, що жодних змін на кордоні не відбулося і українська розвідка не фіксує нарощування російських військ. Але 21 листопада начальник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов заявив, що РФ готується до нападу на Україну наприкінці січня або на початку лютого, причому атака буде "набагато руйнівнішою, ніж будь-яка раніше". За його оцінкою, поблизу українського кордону зосереджено приблизно 92 тис. російських військовослужбовців.
6 листопада канал CNN повідомив, посилаючись на свої джерела, що директор Центрального розвідувального управління США Вільям Бернс приїжджав до Москви через нарощування російських військ на кордоні України.
23 листопада прессекретар президента РФ Володимира Путіна Дмитро Пєсков заявив, що "Росія не збирається ні на кого нападати і не виношує жодних агресивних планів", і звинуватив Київ у підготовці до агресії "проти "ЛНР" і "ДНР". У МЗС України спростували дезінформацію РФ про нібито підготовку до військового нападу на Донбасі.
США і НАТО протягом цього місяця неодноразово закликали Росію до деескалації напруги на кордонах та прозорості намірів. На початку грудня держсекретар США Ентоні Блінкен попередив Росію, що за ескалацію агресії в Україні США введуть нові економічні санкції, "від яких досі утримувалися".
Путін 1 грудня заявив, що хоче дістати від НАТО письмові гарантії, що Альянс не розширюватиметься на схід. За його словами, НАТО продовжує розширення попри обіцянки не робити цього.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг вкотре повторив, що Росія не має права вето на вступ України до Альянсу.
-1 Київ
