Діти разом із батьками 25 вересня евакуювалися з Куп'янська-Вузлового. Під час розстрілу колони мати дітей загинула, а батько зник безвісти.
Бабуся Поліни й Михайла вирішила, що вони можуть бути в селі Піщане на адмінкордоні з Луганською областю – це за 40 км від місця розстрілу колони. Після того як у ЗМІ вийшов репортаж про зниклих дітей, до редакції зателефонувала жінка, яка підтвердила, що вони в Піщаному. Їх, а також іще кількох дорослих, урятував брат жінки, що телефонувала, Андрій.
Окрім Мишка та Поліни, чоловік урятував іще 12-річну Марину – це названа сестра Михайла. Дівчинку було тяжко поранено, і Андрій доправив її до лікарні. Однак тоді регіон ще був окупований і дитину перевели до Луганська. Пізніше її показували у пропагандистських новинах.
Також у лікарні окупантів перебуває 10-річний Павлик. Російським пропагандистам, які брали у нього інтерв'ю, він сказав, що його мати загинула. 19-річний дядько хлопчика, який їхав разом із ним, помер у лісосмузі від травм – його тіло виявили нещодавно, він став 26-ю жертвою атаки на колону. Він опинився в лісосмузі, намагаючись разом з іншими людьми, що вижили, дістатися лікарні.
У Павлика залишився лише батько, але він поки що не може забрати сина з Луганська, бо потрібен дозвіл на виїзд за кордон. А бойовики "ЛНР" сказали, що віддадуть дитину лише батькові. До того ж вони пригрозили, що якщо ніхто з рідних не з'явиться, то оформлять опіку над дитиною. Також вони пропонували оформити хлопчику російське громадянство, але батько категорично відмовився. Зараз поруч із Павликом бабусі, тож у чужу родину хлопчик не повинен потрапити.
Мишко і п'ятирічна Поліна зараз живуть у Куп'янську і Куп'янську-Вузловому, їх виховуватимуть бабусі.