"У даних умовах головним досягненням є те, що ми не здаємо позицій. Тобто ми не йдемо на прямий діалог із Донецьком і Луганськом, як цього хоче Москва. Хоча у 2020 році тактична ініціатива належала Україні і Москва реагувала на наші дії. Цього року, на жаль, в основному ми реагували на дії Москви. Мені важко сказати чому", – наголосив Гармаш.
За його словами, Москві вдалося усунути основну загрозу для себе – переселенців в українській делегації ТКГ.
"Змушений констатувати, що все-таки цього року Москві вдалося витіснити нас із публічного переговорного процесу, я маю на увазі переселенців. Тобто ми присутні на переговорах, але не присутні в моніторі, у кадрі, ми не виступаємо. Нас відводили туди як альтернативу якраз представникам ОРДЛО від Москви. Ось це я вважаю серйозною поразкою. Але це тактична поразка, тому що ми перебуваємо в переговорному процесі і ми все одно можемо на нього впливати. А стратегічна наша перемога в тому, що ми не здали наших позицій", – сказав Гармаш.
Контекст
Одразу після анексії Криму 2014 року Росія розпочала збройну агресію на сході України. Бойові дії тривають між Збройними силами України з одного боку й російською армією та підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну попри надані Україною факти й докази.
Переговори щодо врегулювання конфлікту ведуть у межах тристоронньої контактної групи (Україна – ОБСЄ – Росія) та "Нормандської четвірки" (Україна – Німеччина – Франція – Росія).
У 2014 році, одразу після анексії Криму, Росія розпочала збройну агресію на сході України. Бойові дії тривають між Збройними силами України з одного боку й російською армією та підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну попри надані Україною факти й докази.
У липні 2020 року Офіс президента України повідомив, що тристороння контактна група під час відеоконференції погодила режим повного і всеосяжного режиму припинення вогню на Донбасі. "Режим дотримання повного та всеосяжного припинення вогню у разі, якщо він буде дотриманий іншою стороною, є базовою передумовою реалізації Мінських домовленостей і відкриває шлях до виконання інших положень цих домовленостей", – наголосили в повідомленні ОП.
Повний і всеосяжний режим припинення вогню на Донбасі набув чинності 27 липня. Українська сторона регулярно заявляє про випадки його порушення бойовиками.
22 грудня 2021 року, перед новорічними та різдвяними святами, ТКГ домовилася повернутися до дотримання режиму припинення вогню. Бойовики порушили ці домовленості першої доби.
23 грудня у Генштабі ЗСУ поінформували, що від початку 2021-го в боях на Донбасі загинуло 65 українських військовослужбовців, 263 було поранено.
+3 Київ
