Генпрокуратура Німеччини розслідує ймовірні воєнні злочини Росії

Війна в Україні

Генеральна прокуратура Німеччини займається розслідуванням "імовірних" воєнних злочинів Росії під час вторгнення в Україну. Про це з посиланням на інформацію із "судових кіл" повідомив 8 березня Spiegel.

Співрозмовники німецького видання розповіли, що Генпрокурор ФРН Пітер Франк почав діяти після появи інформації про використання російськими окупантами в Україні касетних бомб, а також отримання фото з України, зокрема зі зруйнованими житловими кварталами.

Прокуратура також вивчає повідомлення про удари по цивільній інфраструктурі, зокрема по ядерних об'єктах та ТЕЦ, та "списки цілей", які мають в Україні російські чи чеченські підрозділи. У цьому списку нібито метою номер один зазначено президента України Володимира Зеленського.

За даними Spiegel, поки генпрокуратура ФРН проходить так звану структурну процедуру, коли збирають усі можливі відомості та докази, щоб пізніше "вжити заходів проти окремих злочинців".

Видання зазначає, що Міжнародний кримінальний кодекс дозволяє федеральному прокурору Німеччини реагувати на воєнні злочини та злочини проти людства "у всьому світі". Таку роботу у ФРН ведуть щодо подій у Сирії.

Контекст

24 лютого президент РФ Володимир Путін оголосив про вторгнення російських військ в Україну. Він заявив, що мета РФ – "демілітаризація та денацифікація України". Приблизно о 5.00 збройні сили РФ атакували Україну з півдня, півночі (зокрема з території Білорусі) та сходу. Вони почали обстрілювати українські позиції на Донбасі, завдали ракетно-бомбових ударів по низці аеродромів та інших військових об'єктах. Російські війська атакують житлові квартали, дитячі садки та лікарні. РФ застосовує в Україні реактивні системи залпового вогню "Град" та "Ураган", завдає авіаударів.
Точна кількість жертв російської агресії наразі невідома. Українська влада повідомляла, що станом на 28 лютого загинуло 352 мирні жителі, поранення дістало 2040 осіб (новіших даних влада не публікувала). Відомо, що серед загиблих в Україні – 38 дітей. Про втрати серед українських військовослужбовців президент України востаннє говорив 25 лютого – за перший день війни, за його інформацією, загинуло 137 військовослужбовців.
Втрати російських окупантів станом на 8 березня становлять, за даними Генштабу ЗСУ, понад 12 тис. людей убитими, пораненими та полоненими, а також сотні танків та інших бронемашин, десятки артилерійських систем, літаків, вертольотів та іншої військової техніки.
РФ відмовляється забирати тіла загиблих в Україні російських військових, заявила 7 березня віцепрем'єр-міністерка – міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ірина Верещук.
27 лютого Україна подала позов проти Росії до Міжнародного суду ООН із вимогою "притягнути Росію до відповідальності за спотворення поняття геноциду для виправдання агресії". Прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан особисто ініціював розслідування щодо вторгнення РФ в Україну, а 3 березня повідомив про початок розслідування.
Через вторгнення РФ в Україну західні країни ввели проти Росії санкції, зокрема персональні проти Путіна. Після введення санкцій у Росії оновили історичні максимуми падіння курсу рубля щодо євро та долара. Санкційні заходи призвели до обвалу економіки країни-агресора. Санкції мають намір розширювати і надалі.