Глава МЗС Данії відвідає зону проведення ООС

Війна в Україні

Міністр закордонних справ Данії Єппе Кофод на запрошення глави МЗС України Дмитра Кулеби цього тижня відвідає Україну. Про це 14 січня у Facebook повідомила пресслужба МЗС України.

"Візит Єппе Кофода має на меті засвідчити підтримку нашої держави з боку Данії на тлі агресивних дій Російської Федерації. Під час візиту українська та данська сторони обговорять подальшу консолідацію міжнародної підтримки України у протидії російській агресії, кроки задля збільшення обсягів двосторонньої торгівлі та інвестицій, просування європейської інтеграції України", – ідеться в повідомленні.

16 січня глава данської дипломатії відвідає лінію розмежування в зоні проведення операції Об'єднаних сил.

Як зазначили в МЗС України, на Донбасі Кофод особисто ознайомиться з актуальною ситуацією з безпекою, наслідками російської збройної агресії та практичними кроками, які український уряд здійснює для покращення умов життя та підвищення безпеки для людей, які проживають з обох боків від лінії розмежування.

Кофод у лютому 2020 року вже приїжджав на Донбас. Тоді разом з іншими представниками Данії він відвідав КПВВ "Майорське" та поспілкувався з українськими військовими.

Контекст

Навесні 2021 року Росія нарощувала війська поблизу кордону з Україною та в окупованому Криму. Наприкінці жовтня американські ЗМІ почали повідомляти, що Росія знову стягує війська до кордону з Україною.
Секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов повідомив 22 грудня, що в зоні 200 км від кордону країни перебуває 122 тис. російських військових.
У Кремлі назвали повідомлення про підготовку вторгнення "вкиданнями", заявили, що "Росія не збирається ні на кого нападати й не виношує жодних агресивних планів", і звинуватили Київ у підготовці до агресії "проти "ЛНР" і "ДНР". У МЗС України спростували дезінформацію РФ про нібито підготовку до військового нападу на Донбасі.
США та НАТО неодноразово закликали Росію до деескалації напруги на кордоні.
17 грудня МЗС РФ поширило передані Вашингтону російські проєкти договору зі США та угоди з НАТО про так звані гарантії безпеки. Зокрема, у них ідеться, що США мають узяти на себе зобов'язання унеможливити подальше розширення НАТО "у східному напрямку", відмовитися від приймання до Альянсу держав, які раніше входили до СРСР.
Президент РФ Володимир Путін 23 грудня на щорічній пресконференції відповів на запитання, чи нападатиме Росія на Україну. За його словами, дії Москви "залежатимуть не від перебігу переговорів [про просування НАТО на схід], а від безумовного підтримування безпеки Росії сьогодні й на історичну перспективу".
Пресслужба Західного військового округу РФ повідомила 11 січня про початок навчань на загальновійськових полігонах, розташованих поблизу України у Воронезькій, Бєлгородській, Брянській та Смоленській областях. Зазначають, що загалом до навчань буде залучено приблизно 300 одиниць військової техніки.
Повідомлення про навчання з'явилося наступного дня після переговорів США та Росії в Женеві щодо вимог Москви про "гарантії безпеки". Російську делегацію очолював заступник міністра закордонних справ Сергій Рябков, делегацію США – заступниця держсекретаря США Венді Шерман. Переговори відбувалися в закритому форматі, вони тривали приблизно сім із половиною годин без урахування перерви на обід.
Американська делегація під час переговорів висунула претензії Росії у зв'язку зі стягуванням російських військ до російсько-українського кордону. Шерман після переговорів заявила, що принцип відкритих дверей НАТО не підлягає обговоренню. Вона також повідомила, що російська сторона на переговорах не дала чіткої відповіді на питання, чи готова вона до деескалації ситуації на кордоні з Україною.
14 січня стало відомо, що в Росії оголосили раптову перевірку боєздатності військ.