$41.28 €44.96
menu closed
menu open
weather +3 Київ
languages

"Гидко, що для світу ситуація в Україні – розвага". Reuters в очікуванні вторгнення РФ увімкнув стрім із Майдану, українці розкритикували, в агентстві пояснили

"Гидко, що для світу ситуація в Україні – розвага". Reuters в очікуванні вторгнення РФ увімкнув стрім із Майдану, українці розкритикували, в агентстві пояснили У Reuters заявили, що "якби чекали потенційних бомбардувань, то встановили б камери в інших місцях"
Фото: depositphotos.com

На тлі ймовірного вторгнення РФ в Україну, яке, за інформацією західних ЗМІ, може відбутися 16 лютого, одне з найбільших у світі міжнародних агентств новин Reuters увімкнуло в YouTube пряму трансляцію з Майдану Незалежності в центрі Києва.

Стрім має назву "Вигляд на площу Майдан у Києві на тлі російсько-української кризи". Приблизно о другій годині ночі 16 лютого за київським часом його дивилося 8,3 тис. осіб, до ранку кількість глядачів знизилася приблизно до 2 тис. осіб.

Скріншот: Reuters/YouTube Скріншот: Reuters / YouTube

Українці розкритикували це рішення агентства.

Керівник ЛГБТ-організації українців у США Proud Ukraine Богдан Глоба вважає, що Reuters зробили пряму трансляцію, щоб "бути першими, хто покаже бомбардування Києва".

"Відчуття, що ми знімаємо новий сезон "Чорного дзеркала", тільки в сюжеті замість свині – Росія. Гидко відчувати, що для великої частини світу ситуація в Україні – розвага. Купа медіабізнесів уже з насолодою чекає війни, щоб отримати мільйони переглядів… хтось уже бачить Пулітцерівську премію за фото мальчика в трусіках", – написав він.

Журналіст Дмитро Реплянчук написав, що спочатку вважав інформацію про стрім жартом.

"Не знаю, що мене більше гнітить: намагання іноземних журналістів останніми тижнями зловити хайп, іноді переходячи адекватні межі (я вже не кажу про часте ігнорування базових стандартів журналістики), чи 2,5 тис. глядачів у онлайні, які дивляться панораму вечірнього Майдану, очікуючи апокаліпсису. Дуже хочеться зараз опинитися біля мікрофона цієї камери й гучно крикнути колись популярну цитату: "Бабах! Всралися?" – прокоментував він.

Голова правління Фундації Dejure, юрист Михайло Жернаков зазначив, що це шанс для переможниці нацвідбору "Євробачення" Аліни Паш, яка через скандал може втратити шанс брати участь у конкурсі, "виступити перед європейською аудиторією".

"Це типу туди зараз мають прилетіти всі ракети класу "земля – земля" о першій ночі? Телепортуватися танки? У нас там підземний аеродром? Генштаб? Яйце Кощія? Яка логіка?" – здивувався він.

Головний редактор "РБК-Україна" Сергій Щербіна іронічно назвав рішення Reuters "звірячим оскалом інформаційного світу".

"Чи знаєте ви українську ніч? Скрізь тихо. Благочестиві люди вже сплять. Де-не-де тільки світяться вузенькі вікна. Перед деякими тільки хатами, біля порога, запізніла сім'я сидить за пізньою вечерею", – прокоментувала картинку на стрімі цитатою з Миколи Гоголя медіаекспертка Інституту масової інформації Ірина Земляна.

"Сюр, їй-бо", – додала вона.

У коментарях у Земляної Олександра Єфименко звернула увагу, що іноді на стрімі чути голос оператора.

"Чувак там п'ять годин біля камери сидить. Хто там поруч, винесіть йому чаю, чи що? Ото в людини робота важка, канєшно", – написала вона.

Зранку 16 лютого ситуацію прокоментував співробітник Reuters в Україні Сергій Каразій. За його словами, не йдеться про "підготовку до бомбардувань столиці" – просто з огляду на те, що Україна зараз стала головною темою світових новин, агентство хоче показати своїм читачам і глядачам, "як ця Україна виглядає".

Він зазначив, що лайв запустили ще кілька днів тому і картинку з нього іноді вмикають у свої випуски новин практично всі телеканали. За словами Каразія, камера, установлена на балконі готелю "Україна", працює в автоматичному режимі без оператора.

"Чому вибрали саме цю картинку, думаю, пояснювати не треба: Майдан – це символ і серце України. Ракурс і місце вибирав я сам... Якби ми чекали на потенційні бомбардування, то встановили б камери в інших місцях, у Києві багато стратегічних об'єктів. Але ні. Просто Майдан – це важливо. І гарно", – наголосив співробітник агентства.

Контекст

Навесні 2021 року Росія почала нарощувати чисельність військ поблизу кордону з Україною та в окупованому Криму, пояснюючи це військовими навчаннями. Після кількох тижнів напруженості РФ частково відвела частини до місць постійної дислокації.

Наприкінці жовтня американські ЗМІ повідомили, що Росія знову стягує війська до кордону з Україною. Пізніше про загрозу нового вторгнення РФ неодноразово заявляли і лідери західних країн.

У Білому домі заявили 18 січня 2022 року, що Росія може будь-якої миті розпочати вторгнення в Україну. 11 лютого, за даними The Guardian, Байден під час відеоконференції з лідерами кількох держав заявив, що РФ може напасти на Україну найближчими днями.

ЦРУ США вважає, що Росія може напасти на Україну 16 лютого. Про це 11 лютого повідомляв, посилаючись на джерела, німецький журнал Der Spiegel.

Водночас українська влада вважає, що західні країни перебільшують небезпеку.

Міністр оборони України Олексій Резніков наприкінці січня заявив, що незважаючи на значне скупчення російських військ, не створено жодного ударного угруповання, необхідного для того, щоб перейти в наступ, 14 лютого він повторив це.

Президент України Володимир Зеленський заявив 12 лютого, що влада розуміє ризики, але, на його думку, в інформаційному просторі зараз надто багато інформації щодо ймовірного вторгнення РФ в Україну, яка провокує паніку.

15 лютого міноборони РФ повідомило про часткове повернення військовослужбовців, які перебували біля кордонів України, до місць постійної дислокації. У НАТО зазначили, що поки що не бачать реальних ознак деескалації та скорочення кількості російських військ.