+3 Київ
Українець Павло Гриб, обвинувачений Федеральною службою безпеки РФ у тероризмі, письмово відповів на запитання "Новой газеты" і повідомив, що йому не вижити без ліків у російській в'язниці.
Відповіді Павла передала "Новой газете" його мати Марія, видання опублікувало лист Гриба 2 лютого.
"Мій день проходить сумно й одноманітно. Сплю до 7.30. Їм кашу або бутерброд – те, що дають. Стосунки із сусідами у мене добрі. Якщо мене звільнять – буду їм допомагати. У СІЗО мені найбільше не вистачає рідного слова. Читаю книги з місцевої бібліотеки. Мені передають книги українською мовою... Треба трохи потерпіти. Це "трохи" мені щодня здається вічністю. Важко описати на папері цю вічність, тому що недостатньо слів для цього є. Прокидаюся, не розуміючи, чи спав я? І знаю, що сьогодні не буде відрізнятися від вчора", – написав Гриб.
Він зазначив, що "потрібно не тішити себе надіями, але й не здаватися".
"Малоймовірно, що скоро все закінчиться. Я бачу таку перспективу: або смерть, або в'язниця, де мені доведеться пробути наступні роки свого життя. Це в тому разі, якщо я не помру раніше, ніж туди поїду. Туди відправляють терористів, і не всі повертаються живими. Мені там узагалі без ліків не вижити. А іншої перспективи немає. Я розумію, що не винен, але я – як звір у капкані. Звинувачую себе ось у чому: я знав, куди і для кого їду, і відчував, що не повернуся. Але, не послухавши нічиїх застережень, я поїхав. Думка така: не страждати даремно. Я не міг усього повністю передбачити. Це пастка, в яку я потрапив, як звір у капкан. Навіщо я поперся в капкан, знаючи, що деякі обставини й обіцянки змушують зробити нечуване? Потім я лише переконався в тому, що підозрював. Ціною своєї свободи і життя", – заявив українець.
За його словами, "найбільше розчарування в тому, що побоювання справдилися".
"Мене дійсно здали і зрадили через слабкодухість. Навряд чи мені було визначено якимось таким спонтанним і незрозумілим мені рішенням тут опинитися. І не дай боже тут залишитися назавжди й померти. Про дім я майже не згадую. Усе це пройшло. Дім, комп'ютерні ігри, їжа, рідні, друзі – все це залишилося далеко в пам'яті. Є щось рідне, але неймовірно далеке, адже навколо мене чуже. У в'язниці є що почитати. Одна книга рідною мовою, про Русь – "Святослав" Семена Скляренка. Час летить дуже швидко, і слова, яких я не встиг сказати рідним, так і залишаються невимовленими", – додав Гриб.
Він підкреслив, що з фізкультурою у в'язниці "все погано".
"Щось робити необхідно для виживання, а сил це робити немає. Ніяк не можу змусити себе на ранковій прогулянці в бетонному "колодязі" (обгородженій території) щось робити. У небажання – тисячі причин. У бажання – тисячі можливостей", – пише Гриб.
24 серпня 2017 року Гриба, який поїхав у Гомель (Білорусь) на зустріч із росіянкою Тетяною Єршовою, викрали співробітники ФСБ Росії. Два тижні про місцеперебування українця не було відомо. 7 вересня Генеральне консульство України в Ростові-на-Дону отримало повідомлення від ФСБ про утримання Гриба в СІЗО Краснодара. У РФ українця обвинуватили у підготовці теракту в одній зі шкіл Сочі.
У липні 2018 року батько Гриба розповів, що під час етапування з Краснодара в Ростов-на-Дону його сина побили інші в'язні, які дізналися, за якою статтею його обвинувачують.
15 листопада суд у Ростові-на-Дону почав розгляд справи по суті. Гриб заявив про невинність і відмовився давати свідчення. Батько українця прогнозує, що вирок винесуть 11 лютого 2019 року.
Наприкінці грудня 2018 року український лікар, доктор медичних наук, професор Василь Притула, проаналізувавши результати обстеження Гриба в ростовському клініко-діагностичному центрі, заявив, що захворювання українця прогресують, що критично небезпечно для його життя. В українця діагностували портальну гіпертензію, спленомегалію (збільшення селезінки), гіперспленізм, а також цироз печінки. 30 січня батько політв'язня заявив, що у його сина з'явилися симптоми хвороби Альцгеймера. 1 лютого в російському Ростові-на-Дону під час судового засідання Грибу викликали швидку допомогу.
