"Я солідарна з Україною, атакованою Росією, і підтримую її право на самооборону", – заявила вона 1 червня на церемонії на честь відставки лідера профспілок Німеччини Райнера Гоффмана. Меркель додала, що підтримує всі заходи, яких вживає Німеччина та інші країни ЄС, а також США, НАТО, G7 та ООН.
Вона згадала про страждання мирного населення України та про жорстокість російської армії, зокрема у Бучі, наголосила на хвилі солідарності в ЄС, зокрема стосовно біженців з України, і виступила за подальше згуртування Європи.
4 квітня пресслужба Меркель оприлюднила лист, де вона відкинула критику з боку Зеленського у зв'язку з позицією кабінету Меркель щодо можливості прийняття України в НАТО. Меркель заявила, що залишається відданою своїм рішенням.
Оцінюючи першу публічну заяву Меркель про підтримку України, французьке видання Le Monde зазначає, що вона нічого не відповіла критикам, які звинувачують її в надмірній зговірливості з президентом Росії Володимиром Путіним. Британська The Guardian, зі свого боку, звертає увагу, що Меркель так і не озвучила причин, як її уряд допустив таку непереборну залежність Німеччини від російських енергоносіїв.
Контекст
Фінансова допомога Німеччині за перші п'ять років із початку війни 2014 року становила понад €1,4 млрд, проте країна не надавала Україні зброї.
У коментарі Financial Times, опублікованому 12 грудня, міністр оборони України Олексій Резніков заявляв, що Німеччина блокувала постачання зброї Україні через НАТО, незважаючи на попередження США про ймовірне нове вторгнення Росії. За словами Резнікова, Берлін у листопаді наклав вето на закупівлю Україною протидронних рушниць та антиснайперських систем через NSPA. Згодом Німеччина пом'якшила позицію щодо першого пункту, вважаючи цю зброю нелетальною, тож Україні все ж таки вдалося оформити придбання протидронних рушниць.
13 грудня німецьке видання Bild написало, що постачання Україні озброєння в межах НАТО блокувала Меркель. Повідомляли, що Україна вже заплатила за озброєння на початку 2021 року, але представники Німеччини та Нідерландів заблокували продаж, і її було відкладено на пів року.
Після звільнення з посад канцлера і голови партії Християнсько-демократичний союз (ХДС) Меркель так і не відповіла на критику. Фрідріх Мерц, який замінив її у ХДС Німеччини, закликав новий уряд канцлера Німеччини Олафа Шольца не блокувати постачання оборонної зброї Україні.
Після повномасштабного вторгнення РФ в Україну 24 лютого ФРН змінила позицію і погодилася постачати озброєння. Проте у квітні Bild написало, що уряд Німеччини викреслив усе важке озброєння зі списку військової допомоги Україні.
Після зустрічі глав міноборони різних країн 26 квітня на базі Рамштайн міністерка оборони ФРН Крістіне Ламбрехт заявила, що Німеччина доправить в Україну зенітні самохідні установки Gepard.
Німецький Бундестаг на засіданні 28 квітня схвалив постачання важкого озброєння Україні. 10 травня глава МЗС ФРН Анналена Бербок анонсувала спільне з Нідерландами постачання 12 гаубиць Panzerhaubitze 2000.
Але наприкінці травня видання Welt повідомило, що з кінця березня Німеччина практично не постачала Україні будь-якого значущого, навіть легкого, озброєння – тільки міни, запчастини для кулеметів, запалювачі, детонаційні шнури, радіоприймачі, ручні гранати тощо.
1 червня під час виступу у парламенті ФРН Шольц анонсував постачання систем ППО IRIS-T, які просила Україна. Він заявив, що за їхньою допомогою Україна зможе "захистити ціле велике місто від атак російської авіації". Бербок уточнила, що їхнє постачання може тривати місяці.
-3 Київ
