+11 Київ
Порушення режиму припинення вогню на Донбасі було очікуваним, заявив у коментарі агентству "Інтерфакс-Україна" колишній міністр закордонних справ України Павло Клімкін.
"На жаль, це очікувано. І це порушення припинення вогню не з боку бойовиків, а безпосередньо з боку Москви. Москва бачить, що сценарій із припиненням вогню не працює. Вона хотіла його використати для того, щоб демонструвати: "Начебто безпеки досягнуто, тепер давайте швидше рухатися до виборів за сценарієм Москви". Можливо, також хотіла вичавити ще поступки, можливо, не тільки щодо Донбасу. Імовірно, що це стосувалося, наприклад, обіцянок щодо води у Крим, хоча б частково. Але зараз вона бачить, що це не працює, і це дуже чіткий сигнал від Москви, що вона готова піднімати ставки", – сказав він.
За словами ексміністра, заява ватажка "ДНР" Дениса Пушиліна про підготовлюваний обстріл бойовиками українських позицій у районі селища Шуми й обстріли, унаслідок яких загинув один український військовий, а ще один дістав поранення, – події, які відбуваються "прицільно й абсолютно усвідомлено".
"Я вважаю, що треба не гратися зі строками, а працювати з нашими друзями і партнерами. Не тільки з Німеччиною та Францією, але передусім із ними як сторонами нормандського формату, для того, щоб спільно тиснути на Росію. І звісно, двосторонні контакти мають сенс тільки з Росією, оскільки все це йде з Москви. Але звісно, телефонна розмова в нормандському форматі зараз би дуже знадобилася для того, щоб тиснути на [президента РФ Володимира] Путіна, який додатково, я вважаю, розігрує карту створення ще однієї проблеми на тлі отруєння [російського опозиціонера Олексія] Навального, подій у Білорусі, просто розігрує для себе спектр для маневру", – додав ексміністр.
22 липня 2020 року тристороння контактна група узгодила режим повного та всеосяжного припинення вогню на Донбасі з опівночі 27 липня. Президент України Володимир Зеленський зазначав, що Об'єднані сили на Донбасі будуть відповідати на ворожі обстріли й після набуття перемир'ям чинності.
За словами начальника Генштабу – головнокомандувача Збройних сил України Руслана Хомчака, режим припинення вогню виконували з обох боків, поодинокі випадки його порушення не були системними.
6 вересня внаслідок обстрілу незаконними збройними формуваннями РФ позиції підрозділів Об'єднаних сил недалеко від Причепилівки Луганської області один військовослужбовець Збройних сил України дістав поранення, несумісні з життям. Це перша втрата ЗСУ від початку дії режиму припинення вогню.
Ще один військовослужбовець дістав поранення внаслідок прицільного обстрілу в районі Красногорівки Донецької області, двоє – під час вибуху невідомого пристрою в районі Новгородського (один із них наступного дня помер). Також 6 вересня стало відомо про загибель двох військовослужбовців на мінному полі під час евакуації з місця пожежі поблизу Верхньоторецька Донецької області.
Того самого дня відбулося позачергове засідання ТКГ, на якому те, що сталося, українська делегація назвала "окремими провокаціями". В Офісі президента вимагають від Росії "втрутитися в ситуацію і вплинути на провокаційну поведінку" бойовиків. Глава Міністерства закордонних справ України Дмитро Кулеба ініціював термінову телефонну розмову із главою російського МЗС Сергієм Лавровим.
