-2 Київ
Суд встановив, що за період із 7 березня до 13 квітня жінка передала російським військовим, а також бойовикам "ЛНР" і "ДНР" 49 повідомлень про переміщення та дислокацію ЗСУ, Нацгвардії та інших українських військових формувань у районі її села.
Дані вона передавала через месенджер WhatsApp, зокрема, переписувалася з користувачами "Дмитрий Наш" і "Рустам".
7 квітня жінка надіслала скріншот карти села Височинівка з позначками та поясненням: "Дивися синє коло це я живу, зелений це укросмужка зелена щось поставили на горищі будинку, а червоний це укропост" (орфографію та пунктуацію збережено). Матеріалами справи підтверджують, що на той час у селі з метою виконання бойових завдань дислокувалися підрозділи військової частини Нацгвардії України, їхній автотранспорт, а також оснащені ними інженерні та фортифікаційні споруди.
11 квітня обвинувачена надіслала своєму співрозмовнику кілька скріншотів карти з позначками та поясненнями: "Ось дивися синій колір у будинках це я живу, коло з хрестиком це нацисти, хрестик там стоїть ППО М це розтяжки в лісі", "Рустаме, дивися у нашому лісі укри, там три машини джипи і осіб 15 лежанки у них, і сітку-плетінку я бачила проходила повз у розвідку".
У матеріалах справи є документ від командира тактичної групи ЗСУ, яка дислокувалася у тій місцевості, що на місці позначок був розташований штаб підрозділу військової частини ЗСУ, а також їхня військова техніка.
Жінка попереджала загарбників, якщо помічала рух військової техніки в їхній бік: "До вас поїхало чотири гармати", "П'ять машин поїхали на БАЛАКЛІЮ укро гради", "До вас поїхали чотири гармати з нашого боку Укри повезли" тощо.
Згідно з вироком, 27 березня і 4 квітня вона розповіла представнику збройних формувань РФ про двох патріотично налаштованих жительок села Височинівка – повідомила їхні імена та адреси проживання, надіслала фото для їхнього впізнання. Також вона повідомила про те, що родичі цих жінок служать у ЗСУ, і надала фотознімки, що це підтверджують.
13 квітня її затримали та помістили до слідчого ізолятора.
На суді обвинувачена визнала провину повністю і говорила, що розкаюється і "не хотіла нікому завдати шкоди". Оскільки вона не заперечувала своєї причетності, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів (планували допити свідків, експертизу комп'ютерної техніки) та обмежився лише допитом обвинуваченої.
Суд визнав пом'якшувальною обставиною щире каяття і призначив жінці за державну зраду в умовах воєнного стану (ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України) 15 років позбавлення волі із конфіскацією майна.
Про підсудну відомо, що їй 39 років, вона має середню освіту, вдова, не працює, раніше не судима і виховує 14-річну дитину.
Протягом 30 днів вирок можна оскаржити в апеляційному суді.
