Кулеба: Не бачу зараз доцільності змінювати нормандський формат. Він функціонує

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба вважає, що нормандський переговорний формат щодо врегулювання ситуації на Донбасі зараз немає сенсу міняти. Про це він сказав в інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна", яке вийшло 28 жовтня.

"Якщо когось формально немає у складі нормандського формату, це не означає, що він не бере участі в цьому процесі в тій чи іншій важливій формі. Це стосується ЄС і США. Я не бачу зараз доцільності змінювати нормандський формат, тому що він функціонує. Важко, він ніколи не функціонував легко та бадьоро, але він є, і в цьому колі потрібно домовлятися. Але це не означає, що ми не залучаємо інших гравців для того, щоб сприяти цим домовленостям", – сказав міністр.

Він зазначив, що нормандський формат має певні досягнення.

"Усе позитивне, чого було досягнуто у процесі мирного врегулювання, в тому числі припинення вогню, повернення наших в'язнів, повернення кораблів – усього було досягнуто в нормандському форматі. Ніколи не потрібно забувати, що нормандський формат має свої здобутки", – заявив Кулеба.

На думку міністра, зустрічі лідерів держав нормандського формату не проводять через те, що Росія не бачить можливості врегулювання ситуації виключно на її умовах і гальмує процес.

У 2014 році, одразу після анексії Криму, Росія почала збройну агресію на сході України. Бойові дії тривають між Збройними силами України з одного боку та російською армією і підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на надані Україною факти й докази.

Перемовини про врегулювання конфлікту ведуть у межах тристоронньої контактної групи в Мінську (Україна – ОБСЄ – Росія) і "Нормандської четвірки" (Україна – Німеччина – Франція – Росія).

9 грудня 2019 року в Парижі відбувся перший протягом трьох років саміт лідерів "Нормандської четвірки" – України, Франції, Німеччини та Росії, присвячений урегулюванню конфлікту на Донбасі.

У підсумковому комюніке написано, що сторони домовилися про припинення вогню, відкриття нових пунктів пропуску, обмін утримуваними особами за формулою "всіх на всіх" до 31 грудня 2019 року, розведення сил і засобів на трьох нових ділянках на Донбасі, продовження на рік дії закону "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей" і розширення мандата спеціальної моніторингової місії ОБСЄ. Домовленості виконано частково, зокрема двічі відбувся обмін утримуваними особами.