Журналіст видання запитав у Кулеби, чи готова Україна надати особливий статус Донецькій та Луганській областям, щоб вони фактично мали право вето на стратегічні рішення української влади.
Глава МЗС відповів, що "жоден регіон України не матиме права вето на будь-які рішення щодо всієї країни".
За словами Кулеби, це "висічено на камені", тому "жодного особливого статусу, як це уявляє Росія, жодного права вето не буде".
Міністр розповів, що Україна проводить реформу децентралізації, а також готова працювати над реалізацією Мінських угод щодо врегулювання конфлікту на Донбасі.
Але Мінські домовленості розпочинаються з питань безпеки, нагадав Кулеба, а політична частина "там стоїть лише на другому місці".
Тому всі мають насамперед зосередитися на безпеці, резюмував глава МЗС України.
Президент Росії Володимир Путін вимагає, щоб Україна внесла зміни до Конституції і закріпила там особливий статус Донбасу, попередньо погодивши зміни з окупаційними адміністраціями Донецька та Луганська.
"Є в Мінських угодах – внести зміни до Конституції України. Де ці зміни до Конституції? До того ж там [у Мінських угодах] написано, що їх [зміни] має бути погоджено з представниками [окупаційних адміністрацій] "ЛНР" та "ДНР". Чудово пам'ятаю, бо брав участь у створенні цих рішень”, – сказав Путін на підсумковій пресконференції торік 23 грудня.
Він заявив, що в Україні "не лише не погоджують, але не вносять жодних пропозицій щодо змін до Конституції, відмовляються взагалі розмовляти з представниками Донбасу".
Контекст
У 2014 році, відразу після анексії Криму, на сході України Росія розпочала збройну агресію. Бойові дії відбуваються між Збройними силами України з одного боку і російською армією та підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, попри оприлюднені Україною факти і докази.
У вересні 2014 року Верховна Рада ухвалила закон про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей (необхідність такого законодавства зафіксовано у Мінських угодах про врегулювання конфлікту на Донбасі). Торік 2 грудня Рада продовжила закон про особливий статус ОРДЛО до кінця 2022 року.
У ст. 10 цього закону зазначено, що всі його основні положення почнуть діяти лише після проведення на Донбасі місцевих виборів за українським законодавством із дотриманням міжнародних стандартів. Інші статті закону не діють, зокрема про амністію та недопущення кримінального переслідування учасників подій на Донбасі; про право мовного самовизначення жителів Донбасу та можливість використання російської мови в органах державної влади та місцевого самоврядування.
12 лютого 2015 року в Мінську лідери України, Росії, Франції та Німеччини Петро Порошенко, Володимир Путін, Франсуа Олланд та Ангела Меркель під час 17-годинних переговорів погодили два документи щодо врегулювання конфлікту на Донбасі: декларацію стосовно виконання Мінських угод та Комплекс заходів щодо виконання Мінських угод. Вони передбачали припинення воєнних дій на Донбасі, виведення незаконних збройних формувань із регіону, створення умов для проведення виборів до місцевих органів влади тощо. Поки що Мінських угод не виконали.
Представники України неодноразово заявляли, що країна відкидає можливість закріплення "особливого статусу" Донбасу в Конституції.