Війна в Україні

Мати Собчак про російських призовників в Україні: Із роти у 100 осіб живими залишилося четверо

5 березня 2022, 19.45 Этот материал также можно прочитать на русском

Людмила Нарусова: Із зони бойових дій було виведено якраз саме тих строковиків, яких або змушували підписати контракт, або за них підписували Фото: memohrc.org

3 березня із зони бойових дій в Україні Росія вивела військовослужбовців-строковиків, яких змушували підписувати або за яких підписували контракти на службу, – живими залишилося четверо осіб зі 100. Про це розповіла сенаторка Ради Федерації РФ від Туви, мати російської телеведучої Ксенії Собчак, удова мера Санкт-Петербурга Анатолія Собчака Людмила Нарусова під час обговорення у профільному комітеті 4 березня поправок до Кримінального кодексу. Відео опубліковано на каналі Ради Федерації у YouTube.

"На минулому засіданні пленарному я порушила питання про законність – всупереч чинному закону про військовий обов'язок – скерування солдатів-строковиків... Чули ви також і ту обструкцію, яку колеги мені влаштували тільки за те, що я поставила запитання, навіть звинувачували мене, що це взагалі все... Я разом із колегою, за дорученням [голови Ради Федерації Федеральних зборів Російської Федерації Валентини] Матвієнко, Бондарєвим Віктором Миколайовичем, тому що ресурс взаємовідносин із військовим відомством у нього набагато вищий, звернулися. Я надала конкретні списки, номери військових частин. У підсумку вчора (3 березня. – "ГОРДОН"), дякую Вікторові Миколайовичу, що він залучив свій ресурс до цього, із зони бойових дій було виведено якраз саме тих строковиків, яких або змушували підписати контракт, або за них підписували. Але тільки в підсумку з роти у 100 осіб живими залишилося четверо. Напередодні я зверталася у військове [відомство]: підтвердіть цю інформацію. Ви мене звинувачували, що я даю неправдиву інформацію. Але військове відомство, яке відмовляється підтвердити, правдиво чи ні, – це як?" – заявила Нарусова.

Російське видання "Коммерсантъ" зазначило, що вона стала єдиним парламентарієм, у кого виникли запитання до поправок, які вводять покарання аж до позбавлення волі на 15 років за "свідомо неправдиві повідомлення про використання збройних сил, їхню публічну дискредитацію та заклики до перешкоджання діяльності армії". Нарусова намагалася звернути увагу на те, що правдивість чи неправдивість інформації про дії військових відмовляються підтвердити навіть у міноборони на запит сенаторів.

Президент Росії Володимир Путін водночас заявляє, що в бойових діях в Україні з боку Росії нібито беруть участь лише офіцери та контрактники, а "призовників немає жодного".

Як наслідок документ Держдума ухвалила одностайно. "Є ймовірність, що вже буквально завтра його норми прямої дії змусять тих, хто брехав і робив заяви, які дискредитують наші збройні сили,зазнати покарання, до того ж дуже жорсткого", – заявив речник Держдуми В'ячеслав Володін.

Із цитатиВолодінавипливає, що ухвалення закону пов'язане з нападом Росії на Україну. Тому що він сказав, що якби РФ не розв'язала війни в Україні (він ужив фразу "не розпочала спеціальної військової миротворчої операції"), то "почалася б війна, розв'язана НАТО, на території України, насамперед на лінії зіткнення з "ДНР" і "ЛНР".

Документ того самого дня схвалила Рада Федерації та підписав президент РФ Володимир Путін.

Після ухвалення цього закону багато світових ЗМІ заявили, що тимчасово зупиняють роботу в Росії, щоб захистити своїх журналістів. Зокрема, припинити мовлення у Росії вирішили британська телерадіокомпанія BBC, американські канали CNN і CBS News, американське агентство Bloomberg.

Ще до ухвалення нового закону в РФ заблокували десятки російських, американських та українських ЗМІ. Серед них – "Настоящее время", "Эхо Москвы", "Дождь", "Медуза", "Радио Свобода", "Голос Америки", "Українська правда", "ГОРДОН", "Інтерфакс-Україна", "Укрінформ" та інші.

Низка російських видань, зокрема "Дождь" і Znak.com, уже повідомили про тимчасове зупинення своєї роботи.

Перед цим Роскомнагляд висунув вимогу ЗМІ публікувати про війну з Україною лише "дані з офіційних російських джерел", пригрозив штрафами (до 5 млн руб., тобто 1,2 млн грн) і блокуванням.

4 березня стало відомо, що на території РФ заблокували соцмережі Twitter і Facebook.

Контекст

Уранці 24 лютого президент РФ Володимир Путін оголосив про вторгнення російських військ в Україну. Він заявив, що мета РФ – "демілітаризація та денацифікація України". Приблизно о 5.00 збройні сили РФ атакували Україну з півдня, півночі (зокрема з території Білорусі) і сходу. Вони почали обстрілювати українські позиції на Донбасі, завдали ракетно-бомбових ударів по низці аеродромів та інших військових об'єктах. Російські війська атакують житлові квартали, дитячі садки й лікарні. За даними української сторони, РФ застосовує в Україні реактивні системи залпового вогню "Град" та "Ураган".
Точна кількість жертв російської агресії поки що невідома. Українська влада повідомляла, що станом на 28 лютого загинуло 352 мирні жителі, поранення дістало 2040 осіб (новіших даних влада не публікувала). Відомо, що серед загиблих в Україні – 28 дітей. Про втрати серед українських військовослужбовців президент України Володимир Зеленський востаннє говорив 25 лютого – протягом першого дня війни, за його інформацією, загинуло 137 військовослужбовців.
Втрати російських окупаційних військ убитими, пораненими й полоненими перевищили 10 тис. осіб, повідомив міністр оборони України Олексій Резніков. Росія офіційно визнала загибель 498 російських військовослужбовців, ще 1597, за даними міністерства оборони РФ станом на 2 березня, дістали поранення.
Президент України повідомив, що окупанти з першої години вторгнення б'ють по цивільній інфраструктурі. За словами президента, дії російських окупаційних військ в Україні мають ознаки геноциду.
27 лютого Україна подала позов проти Росії до Міжнародного суду ООН, висунувши вимогу "притягнути Росію до відповідальності за спотворення поняття геноциду для виправдання агресії". Прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан особисто ініціював розслідування щодо вторгнення РФ в Україну.
Через вторгнення РФ в Україну західні країни ввели проти Росії санкції, зокрема й персональні проти Путіна.