Перший контакт відбувся в березні 2022 року, коли до рук Усова потрапив телефон одного з російських військових. У телефоні виявили номер, який належав командиру російського підрозділу. "Ваш офіцер мертвий", – сказав Усов співрозмовнику.
Він надіслав фото загиблого й запропонував обмін тілами. Ця імпровізована домовленість стала одним із перших кроків до системного переговорного процесу, ідеться у статті. Але це було складно, оскільки не було довіри.
"Бої точилися просто під Києвом, нам потрібно було переконати ворога обміняти людей. Але ми не вірили один одному", – розповів Буданов.
Те, що відбувалося далі, стало найбільшою хвилею обміну полоненими в Європі з часів Другої світової війни, пише видання. Обміни, які почалися з кількох трупів, повільно переросли в регулярне передавання сотень полонених.
Важливо було зрозуміти логіку дій опонента. Для цього Усов ознайомився з науковими працями одного з російських перемовників про близькосхідні конфлікти. Це дало змогу зрозуміти, як вибудувати робочі контакти.
"Важко воювати з ними, важко домовлятися, але ми робимо це чесно", – зазначив Усов.
Україні й Росії протягом повномасштабної війни вдалося обмінятися понад 10 тис. бійців через лінії фронту й безпечні коридори в сусідній Білорусі, пише видання. Серед них приблизно 1200 людей, яких обміняли протягом останніх тижнів.
За словами швейцарського дипломата Тоні Фріша, обміни відбувалися і з 2014 року, але в менших масштабах. Фріш, який контролював переговори, розповів, що переговорники сперечалися щодо кожного пункту, від написання українських і російських назв до того, чиї війська де обстрілювали. Тим часом швейцарці разом із Міжнародним комітетом Червоного Хреста відвідали воєнізовані в'язниці й зустрілися з українськими полоненими, які згадували, як їх катували, душили поліетиленовими пакетами, погрожували життю їхніх дітей. Зрештою, протягом приблизно 125 зустрічей сторонам удалося обміняти 600 полонених.
"Можу сказати вам, це іноді було схоже на обговорення на ринку в Марокко щодо овець чи корів", – сказав Фріш.