+13 Київ
За словами 21-річного військового, якого видання умовно називає "Антон", його підрозділ на початку березня безуспішно намагався атакувати Миколаїв.
"Це була наша перша сутичка з ворогом, ми навіть не вистрілили. Вони влаштували нам засідку, і ми не змогли дати відсіч. Нам довелося здатися", – сказав окупант.
Українські військові взяли його в полон під Миколаєвом 2 березня разом із п'ятьма іншими солдатами із того самого підрозділу.
"Антон" провів у полоні 45 днів, а у середині квітня його обміняли на українських військових.
"Багато молодих хлопців навіть уявити собі не могли, що ми підемо на війну. Про це нам сказали в останній момент, у ніч перед вторгненням. Зрештою, те, як російська влада обійшлася зі мною, справді несправедливо. Мене відправили в Україну абсолютно непідготовленим", – стверджує окупант.
За його словами, перед тим, як потрапити у полон, його поранили в руку. Українські військові доправили його "з мішком на голові" до тюремної камери, місцерозташування якої він досі не знає.
"Ти тремтиш від найменшого шуму. Щодня сподіваєшся, що він не буде останнім і тебе не вб'ють", – розповідає "Антон" про перші дні у СІЗО.
Водночас він наголосив, що більшість співробітників СІЗО "зберігали спокій і не давали проявитися своїй тваринній сутності".
Російський військовий заявив, що незабаром найбільшою проблемою в ізоляторі стала "щоденна нудьга".
"Якщо пощастить, нам дадуть щось випадкове для читання. Іноді нам дають дивитися українську пропаганду по телебаченню. Більшість днів ми просто дивилися на стіни перед нами. Під час полону я блокував більшу частину своїх емоцій. Я просто намагався не думати про своє життя. Але зараз мені сняться жахливі сни, я ледве можу заснути. Я набрав багато ваги", – сказав "Антон".
За словами окупанта, у РФ йому виплатили компенсацію за поранення, яке він дістав. Після одужання "Антон" має повернутися на службу, проте він зараз шукає способів назавжди піти з армії.
Війна Росії проти України. Головне (оновлюється)
