+14 Київ
За його словами, на початковому етапі українські сили мали обмежене угруповання, водночас противник зосередив на київському напрямку свої найбоєздатніші підрозділи, зокрема морську піхоту, десантні війська й спецпризначенців, особливо із західного напрямку.
"Планування здійснювалося ситуативно, виходячи з дій противника й поступового виявлення його слабких місць і характеру його дій", – зазначив Сирський.
Окремо Сирський прокоментував питання координації між різними українськими формуваннями – ЗСУ, територіальною обороною й добровольчими підрозділами.
За його словами, ще на етапі планування враховували потребу взаємодії різнорідних сил, однак проблеми виникли зі зв'язком.
Він пояснив, що, попри наявність однотипних радіостанцій Motorola, підрозділи використовували різні діапазони, що ускладнювало комунікацію на полі бою.
"Особливо під час боїв за Мощун, забезпечувати взаємодію за рахунок підрозділів ЗСУ. Це була проблема. За рахунок київського гарнізону збирали ці Motorola й передавали прикордонникам і Нацгвардії. Між штабами й основними командирами була організована робота в нашій мережі, а вони вже у своїх мережах керували своїми підрозділами через власні радіозасоби", – пояснив Сирський.
