Окупанти знизили темп наступу та розробляють план, як вирішити проблеми з паливом

Війна в Україні

8 березня російські окупаційні війська знизили темпи наступу в Україні, але вони розробляють план вирішення проблем із паливом, які виникли після вторгнення. Про це інформують у вечірньому зведенні Генерального штабу Збройних сил України, опублікованому у Facebook.

"Протягом доби противник знизив темп наступальної операції, застосовуючи переважно ракетно-бомбові удари по цивільній інфраструктурі. Основні зусилля ворог продовжує зосереджувати на оточенні та захопленні Києва, Сум, Харкова, Маріуполя, Миколаєва, Чернігова; створенні сухопутного коридору між тимчасово окупованою Автономною Республікою Крим та континентальною частиною Російської Федерації; виході на адміністративні кордони Луганської та Донецької областей", – указано в повідомленні.

За інформацією Генштабу ЗСУ, РФ хоче забезпечити свої війська пальним завдяки використанню стаціонарної мережі автомобільних заправних станцій та сховищ нафтопродуктів в Україні.

"Також ворог планує створити мережу польових трубопроводів на тимчасово захопленій території України з можливістю їх під’єднаення до центрального нафтопродуктопроводу та перекачування пального з території Республіки Білорусь", – повідомили в Генштабі.

У зведенні детально описано ситуацію на всіх напрямках наступу окупантів. Зокрема, у Генштабі повідомили, що російські війська і далі контролюють населені пункти Бородянка, Копилів, Буча, Демидів Київської області, Херсон, Енергодар та Василівка Запорізької області.

"На слобожанському напрямку ворог не полишає спроб блокувати Харків із півночі, але, не маючи значного успіху, одночасно наносить ракетно-бомбові удари по цивільній інфраструктурі з метою залякування цивільного населення. Триває бій за Ізюм [Харківської області]", – повідомили в Генштабі.

На донецькому напрямку, за даними української сторони, противник продовжує наступальні дії за напрямками до міст Дніпро та Запоріжжя з метою виходу на адміністративні кордони Донецької та Луганської областей. У Генштабі уточнили, що у Троїцькому районі Луганської області російські війська мали невдалий наступ, після чого вони спробували відновити атаку в напрямку Запоріжжя і захопити Маріуполь Донецької області. Окупанти, зосереджені на таврійському та південному напрямках, проводять перегрупування для подальшого наступу в напрямку Запоріжжя, вважають у Генштабі.

У ЗСУ попередили, що окупанти можуть завдати ударів крилатими ракетамиз кораблів Чорноморського флоту та Каспійської флотилії по цивільних та військових об'єктах.

"У ході ведення бойових дій на території України окупанти продовжують нести значні втрати. Так, за наявною інформацією, 14-та окрема бригада спеціального призначення (Хабаровськ) втратила понад 400 військовослужбовців (уточнюється), батальйонна тактична група 25-ї окремої мотострілецької бригади (Луга) 6-ї загальновійськової армії відведена на територію РФ у зв’язку із втратою боєздатності", – указано в повідомленні.

Контекст

Уранці 24 лютого президент РФ Володимир Путін оголосив про вторгнення російських військ до України. Він заявив, що мета РФ – "демілітаризація та денацифікація України". Прилизно о 5.00 збройні сили РФ атакували Україну з півдня, півночі (зокрема з території Білорусі) та сходу. Вони почали обстрілювати українські позиції на Донбасі, завдали ракетно-бомбових ударів по низці аеродромів та інших військових об'єктах.
Путін стверджує, що окупанти в Україні атакують лише військову інфраструктуру. Але вони з першої години вторгнення б'ють по цивільних об'єктах, заявив президент України Володимир Зеленський. Російські війська атакують житлові квартали, дитячі садки й лікарні. За даними української сторони, РФ застосовує в Україні реактивні системи залпового вогню, завдає авіаударів.
Дії російських окупаційних військ в Україні мають ознаки геноциду, наголосив Зеленський.
Точна кількість жертв російської агресії наразі невідома. 7 березня в управлінні верховного комісара ООН із прав людини заявили, що з 24 лютого жертвами російської агресії проти України стало щонайменше 406 мирних жителів, поранено 801 людину. В організації зазначили, що реальні цифри значно вищі, оскільки з місць, де тривають інтенсивні бої, інформація надходить із запізненням та її ще треба підтвердити. 8 березня міністр оборони України Олексій Резніков підтвердив інформацію про більше ніж 400 убитих та понад 800 поранених мирних громадян.
Про втрати серед українських військовослужбовців президент України востаннє говорив 25 лютого – протягом першого дня війни, за його інформацією, загинуло 137 військовослужбовців.
Втрати російських окупантів, за даними Генштабу Збройних сил України на 8 березня, становили понад 12 тис. людей убитими, пораненими й полоненими. Росія офіційно визнала загибель 498 російських військовослужбовців, ще 1597, за твердженнями міністерства оборони РФ на 2 березня, дістали поранення.
27 лютого Україна подала позов проти Росії до Міжнародного суду ООН, вимагаючи "притягнути Росію до відповідальності за спотворення поняття геноциду для виправдання агресії". Слухання розпочали 7 березня. Прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан 28 лютого особисто ініціював розслідування щодо вторгнення РФ в Україну. Він наголосив, що єдостатні підстави вважати, що в Україні було скоєно як воєнні злочини, так і злочини проти людства. Крім того, 28 лютого Україна звернулася до ЄСПЛ, вимагаючи, серед іншого, як попередні заходи"негайно зупинити військові напади проти цивільних об'єктів".1 березня суд ухвалив рішення, яким наказав РФ припинити напади та бомбардування цивільних об'єктів.
Через вторгнення РФ в Україну західні країни запровадили проти Росії санкції, зокрема персональні проти Путіна. Після введення санкцій у Росії оновилися історичні максимуми падіння курсу рубля щодо євро та долара, багато компаній заявили про припинення роботи в РФ, на території країни скасували міжнародні змагання, ФІФА та УЄФА усунули збірну Росії, а також усі російські клуби від участі в міжнародних змаганнях. Аналітики вважають, що Росії загрожує дефолт через санкції. Обмеження мають намір розширювати й надалі.