+2 Київ
Продовження блокади окупованих територій Донбасу призведе до падіння ВВП, вважає політолог і політтехнолог Костянтин Бондаренко. Про це він заявив в ефірі телеканалу "112 Україна".
"Ті, хто блокує залізничні колії, висловлюють дуже багато ура-патріотичних гасел, виступають із закликами, що ніякої не може бути торгівлі на крові. Водночас фактично якби втілилося те, що вони пропонують, – цілковито перекрити всі поставки вугілля, то замість 3% обіцяного зростання ВВП це призвело б до 10–15% падіння цього року. Якщо це ознака патріотизму, то вибачте мене, що у нас не патріотизм і що у нас є роботою проти України? Щодо цієї ситуації, тут насправді питання не про прибутки олігархів. Питання про економіку держави, про соціальну сферу, про престиж держави: чи може держава відповідати за безпеку, зокрема енергетичну безпеку, економічну", – зазначив політолог.
Він додав, що питання, чи можна торгувати з тими, із ким ведуться бойові дії, отримувало протягом історії різні відповіді.
"У драматичні моменти історії ми бачили й інші, ефективні розв'язання таких задач. Наприклад, під час Громадянської війни в Сполучених Штатах північ продовжувала купувати бавовну у південних штатів, незважаючи на бойові дії. Під час Російсько-Японської війни 1904–1905 років весь тихоокеанський флот Російської імперії їздив на японському вугіллі, купував його. Під час Другої світової війни Сполучені Штати постачали двигуни для німецької армії, з якою перебували у стані війни, і так далі", – заявив Бондаренко.
Більшість підприємств, які видобувають вугілля на не підконтрольній Києву території, сплачують податки до бюджету України, додав він.
"За півроку це приблизно 5–7 мільярдів гривень. А громадяни, які там працюють, отримують гроші на картки, які можуть використовувати лише на території України", – підкреслив Бондаренко.
Наскільки допустимі компроміси під час торгівлі з окупованими територіями, повинні вирішувати профільні міністерства, вважає він.
"Насправді тут потрібно, щоб весь комплекс заходів був підготовлений профільними міністерствами, а у нас є міністерства окупованих територій. Потрібно, щоб у зв'язці з іншими профільними міністерствами – енергетики, економіки – був розроблений план, щоб усе це регулювалося на державному рівні і, відповідно, щоб було державне бачення того, якою мірою компромісу ми йдемо в цій ситуації", – резюмував політолог.
Про початок блокади "ЛДНР" до звільнення всіх заручників ветерани добробатів оголосили 26 грудня 2016 року. Через це Україна перестала отримувати вугілля та інші товари з окупованої території.
Відтоді блокада постійно розширюється. У січні були заблоковані дві залізничні гілки в Луганській області. На початку лютого учасники блокади перекрили залізничний переїзд поблизу Бахмута Донецької області, наприкінці місяця вони відкрили перший редут і на маріупольському напрямку. Також 10 лютого учасники блокади перекрили трасу Ясинувата – Костянтинівка, де почалися інженерні роботи та облаштування місцевості.
27 лютого ватажок бойовиків "ДНР" Олександр Захарченко і ватажок терористів "ЛНР" Ігор Плотницький пригрозили зупинити постачання вугілля і "запровадити зовнішнє управління" на українських підприємствах, що працюють на окупованій території, якщо блокада не буде знята до 00.00 1 березня.
Прем'єр-міністр Володимир Гройсман стверджує, що блокада негативно позначається на діяльності підприємств, залежних від поставок з окупованих територій, а в підсумку – на енергопостачанні українських міст.
Голова МВС України Арсен Аваков назвав блокаду "авантюрою" і поклав відповідальність за неї на партію "Самопоміч" та її парламентську фракцію.
