Президент України Петро Порошенко в інтерв'ю німецькій газеті Handelsblatt заявив, що в питанні введення миротворчої місії ООН на Донбас є певні зрушення.
"Уже є певні зрушення: коли я у 2015 році вперше виступив із вимогою до ООН про скеровування "блакитних касок", усі були проти. Наші американські і європейські друзі теж сумнівалися. Під час моєї зустрічі з президентом Трампом у червні 2017 року він підтвердив свою готовність підтримати таку місію ООН, щоб звільнити частину України від російських окупаційних військ", – сказав він.
Порошенко підкреслив, що в цьому питанні існують відмінності між українською і російською позиціями.
"Росія прагне розмістити "блакитні каски" вздовж контактної лінії, щоб вони не заважали окупаційним військам. Це неприйнятно. Пізніше Росія погодилася на те, щоб вони працювали на всій території, але, за задумом РФ, вони мають супроводжувати винятково спостерігачів СММ ОБСЄ. Ми ж хочемо, щоб миротворці роззброювали незаконні збройні угруповання, захищали там місцевих жителів і здійснювали контроль над надходженням і переміщенням військової техніки. І, звичайно, вони мають контролювати частину українського-російського кордону, тимчасово не підконтрольну Україні", – пояснив він.
Президент України вважає, що Берлін і Брюссель мають "терміново подбати про те, щоб ми змогли одержати мандат РБ ООН і режим тиші".
"Адже під час збройних зіткнень, що тривають, миротворці не зможуть там провести дислокацію. І наші західні партнери й далі мають усвідомлювати, що санкції є надзвичайно ефективним інструментом – тільки вони можуть змусити Путіна сісти за стіл переговорів. Якщо російська агресія триватиме, санкції потрібно поглибити", – додав Порошенко.
Він підкреслив, що на сході України немає жодного замороженого конфлікту.
"Має місце збройна агресія Росії проти України...Путіну варто нам нарешті пояснити, чому він досі не дозволяє розміщення там миротворчої місії, яка покликана нарешті принести мир", – заявив Порошенко.
5 вересня 2017 року президент РФ Володимир Путін заявив, що наявність миротворців ООН пішла б на користь урегулюванню конфлікту на сході України. Він висловився за те, щоб миротворчі війська було розміщено на лінії зіткнення сторін і "ні на яких інших територіях".
11 вересня в розмові з канцлером Німеччини Ангелою Меркель Путін погодився, що озброєна місія ООН може перебувати в районі конфлікту на Донбасі не тільки на лінії зіткнення. На його думку, вона має охороняти спеціальну моніторингову місію ОБСЄ.
28 жовтня спецпредставник Держдепартаменту США з питань України Курт Волкер назвав критично важливим передання українсько-російського кордону в зоні АТО під контроль миротворців.
31 жовтня міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що миротворці ООН, про яких говорив Волкер, стануть "окупаційними силами".
18 лютого 2018 року міністр оборони Швеції Петер Гульквіст заявив, що готовий сприяти миротворчій місії ООН, яку може бути розгорнуто в Україні. Швецію як державу, що не є членом НАТО, було запропоновано як можливу провідну державу у миротворчій місії для Донбасу в доповіді на замовлення колишнього генерального секретаря НАТО Андерса Фог Расмуссена, яку презентували вищим посадовим особам на Мюнхенській конференції з безпеки.
Згідно з доповіддю, ООН слід розглянути питання про розгортання на Донбасі місії у складі приблизно 20 тис. військовослужбовців із країн, що не входять у НАТО, і 4000 поліцейських.