Резніков хоче створити при Міноборони два закупівельні агентства за зразком системи НАТО

Війна в Україні

При Міністерстві оборони України створять два агентства із закупівлі майна, озброєння та техніки для потреб армії. Про це 9 листопада в ефірі програми "Право на владу" на каналі "1+1" заявив міністр оборони Олексій Резніков.

Він назвав агентство НАТО із забезпечення та закупівель (NSPA) "натовським варіантом Amazon" і повідомив, що Україна вже робить перші закупівлі через цю систему.

Резніков заявив, що на зразок натовської структури при Міноборони створять два агентства, які займатимуться оборонними закупівлями.

"У мене проста ідея – я створю два аналогічні агентства в Україні при Міноборони. Одне буде займатися тиловими речами, закупівлями, питаннями логістики, друге буде займатися тим, що стосується озброєнь. Це я зроблю у найближчий час", – пообіцяв міністр.

Він також анонсував зняття секретності з деяких держзакупівель в оборонній сфері, але планує спочатку проконсультуватися з експертами, що саме підлягає розсекреченню, а що з огляду на безпеку і оборону залишиться в режимі секретності.

Резніков підкреслив, що Україна і надалі робитиме все, щоб у перспективі стати членом Північноатлантичного альянсу, "попри всі "червоні лінії" у Кремлі".

"Ми все одно будемо рухатися у напрямку НАТО. Це передбачено нашою Конституцією, і політичне рішення про прийняття України колись відбудеться шляхом консенсусу серед країн Альянсу. Це де-юре. Але нам потрібно брати стандарти НАТО, їх імплементувати та відповідно стати членами НАТО де-факто", – наголосив він.

Резнікова, який очолював Мінреінтеграції, призначили міністром оборони 4 листопада. Він говорив, що не хотів погоджуватися на цю посаду, але президент Володимир Зеленський переконав його, пояснивши, що від нього вимагають "навести лад у закупівлях, навести лад зі справедливістю грошового забезпечення, навести лад із корупційною складовою", а також працювати з іноземними партнерами. Окрім того, говорив Резніков, він готуватиме країну до вступу до НАТО.

Контекст

Україна активізувала співпрацю з НАТО 2014 року на тлі окупації Криму Росією та збройного конфлікту на Донбасі. Наприкінці 2014 року Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від політики "позаблоковості". Відповідно до Воєнної доктрини України, ухваленої 2015 року, поглиблення співпраці з НАТО є пріоритетним завданням.
7 лютого 2019 року український парламент ухвалив закон про внесення до Конституції положення про стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України в Європейському союзі та Організації Північноатлантичного договору. Закон набув чинності 21 лютого.
У 2018 році НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, у 2020-му Україна набула статусу партнера розширених можливостей.
14 червня 2021 року у Брюсселі відбувся саміт НАТО, у підсумковому комюніке якого зазначали, що Альянс підтримує входження України до НАТО.
Президент США Джо Байден говорив, що російська агресія не стане перешкодою для вступу України до НАТО. Водночас, відповідаючи на запитання, чи отримає Україна план дій щодо членства в НАТО, він сказав, що "це ще необхідно побачити" і спочатку Україна має викорінити корупцію.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба говорив у липні, що Україна хоче отримати від НАТО конкретну інформацію щодо перспектив приєднання до Альянсу. "Якщо Росія є причиною, не кажіть нам, що це через брак реформ", – наголошував міністр.