Співробітник Atlantic Council презентував правовий механізм забезпечення виплати Росією репарацій 

Райлі нагадав, що зараз постало питання правового механізму ідентифікації, заморожування, арешту та передавання Україні російських активів для забезпечення виплати всіх необхідних компенсацій і репарацій. Як приклад правового прецеденту такого процесу він навів Паризьку угоду про репарації 1949 року, яка передбачає арешт і використання всіх державних і приватних активів Рейху.

Аналітик зазначив, що, згідно з нормами міжнародного публічного права, для залучення цього правового механізму немає потреби одержувати згоду РФ на такі виплати, як і немає потреби в повній воєнній поразці та окупації російської території.

"На підставі міжнародного права і спираючись на резолюцію Генасамблеї ООН, Україна запропонує всім державам, що її підтримують, підписати такий документ: Міжнародна угода про репарації (IAR). Положення угоди передбачають згоду держав-підписантів, спираючись на згадані правові положення, виявити, заморозити і конфіскувати активи, які потім передадуть до компенсаційного фонду. На підставі угоди IAR буде створено як сам компенсаційний фонд, так і компенсаційну комісію для розгляду претензій", – розповів експерт.

Райлі наголосив, що компенсаційна комісія оцінюватиме винятково претензії заявників, тобто відповідальність Москви вже встановлена і питаннями, на які ще треба відповісти компенсаційній комісії, є лише доведення збитків і розмір претензії.

За словами Райлі, до активів, що підлягають арешту, входитимуть усі державні активи, такі як активи Центрального банку Росії, "Газпрому", "Роснафти", що перебувають на Заході. Також використанню підлягають і приватні активи, щодо яких буде встановлено їхній зв'язок із державою РФ. Ще одним джерелом надходжень до компенсаційного фонду, за словами Райлі, будуть збори від експорту російських нафти та газу.