+2 Київ
Райлі нагадав, що зараз постало питання правового механізму ідентифікації, заморожування, арешту та передавання Україні російських активів для забезпечення виплати всіх необхідних компенсацій і репарацій. Як приклад правового прецеденту такого процесу він навів Паризьку угоду про репарації 1949 року, яка передбачає арешт і використання всіх державних і приватних активів Рейху.
Аналітик зазначив, що, згідно з нормами міжнародного публічного права, для залучення цього правового механізму немає потреби одержувати згоду РФ на такі виплати, як і немає потреби в повній воєнній поразці та окупації російської території.
"На підставі міжнародного права і спираючись на резолюцію Генасамблеї ООН, Україна запропонує всім державам, що її підтримують, підписати такий документ: Міжнародна угода про репарації (IAR). Положення угоди передбачають згоду держав-підписантів, спираючись на згадані правові положення, виявити, заморозити і конфіскувати активи, які потім передадуть до компенсаційного фонду. На підставі угоди IAR буде створено як сам компенсаційний фонд, так і компенсаційну комісію для розгляду претензій", – розповів експерт.
Райлі наголосив, що компенсаційна комісія оцінюватиме винятково претензії заявників, тобто відповідальність Москви вже встановлена і питаннями, на які ще треба відповісти компенсаційній комісії, є лише доведення збитків і розмір претензії.
За словами Райлі, до активів, що підлягають арешту, входитимуть усі державні активи, такі як активи Центрального банку Росії, "Газпрому", "Роснафти", що перебувають на Заході. Також використанню підлягають і приватні активи, щодо яких буде встановлено їхній зв'язок із державою РФ. Ще одним джерелом надходжень до компенсаційного фонду, за словами Райлі, будуть збори від експорту російських нафти та газу.
