"Їхня загальна думка, якщо не політизувати процес, – що дуже малоймовірна велика повномасштабна війна Росії проти України сьогодні. І для цього є чотири причини, які вони назвали", – сказала вона.
Політикиня зазначила, що йдеться про:
- недостатню кількість військ і техніки Росії біля кордонів України;
- значне посиленням української армії після 2014 року;
- мобілізацію зусиль світової спільноти, яка готова ввести проти Москви зокрема "смертельні" санкції;
- відсутність випадків в історії, коли напередодні масового вторгнення до цього відкрито готувалися протягом кількох місяців.
"Усі сходяться на думці (я підтримую це), що головна мета – це примусити Україну негайно виконувати Мінські домовленості, які по суті своїй абсолютно рівноцінні [...] втраті незалежності", – пояснила Тимошенко.
Контекст
Одразу після анексії Криму у 2014 році Росія розпочала збройну агресію на сході України. Бойові дії відбуваються між Збройними силами України з одного боку і російською армією та підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, попри оприлюднені Україною факти і докази.
Переговори щодо врегулювання конфлікту ведуть у межах тристоронньої контактної групи (Україна – ОБСЄ – Росія) і "Нормандської четвірки" (Україна – Німеччина – Франція – Росія).
12 лютого 2015 року у Мінську на той час лідери України, Росії, Франції і Німеччини Петро Порошенко, Володимир Путін, Франсуа Олланд та Ангела Меркель під час 17-годинних переговорів погодили два документи щодо врегулювання конфлікту на Донбасі: декларацію з виконання Мінських угод і Комплекс заходів щодо виконання Мінських угод. Вони передбачали припинення воєнних дій на Донбасі, виведення незаконних збройних формувань із регіону, створення умов для проведення виборів до місцевих органів влади тощо. Поки що Мінських угод не виконали.
Україна і західні країни регулярно звинувачують РФ у порушенні Мінських угод.
Ще у вересні 2014 року Верховна Рада ухвалила закон про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей (необхідність такого законодавства зафіксована у Мінських угодах). У ньому зазначено, що всі його основні положення почнуть діяти лише після проведення на Донбасі місцевих виборів за українським законодавством із дотриманням міжнародних стандартів.
Росія вимагає, щоб Україна внесла зміни до Конституції та закріпила там особливий статус Донбасу, попередньо погодивши зміни з окупаційними адміністраціями Донецька і Луганська, а також провела вибори на Донбасі до повернення контролю за державним кордоном.
Представники України неодноразово заявляли, що країна відкидає можливість закріплення "особливого статусу" Донбасу в Конституції і що вибори на Донбасі мають відбуватися повністю під контролем української влади.
Секретар Ради національної безпеки і оборони України Олексій Данілов 31 січня 2022 року заявив, що виконання Мінських угод означає руйнування України. "Коли їх підписали під дулом російської гармати, а німці та французи дивилися, усім розумним людям уже було зрозуміло, що реалізувати ці документи неможливо", – наголосив Данілов.
1 лютого президент України Володимир Зеленський заявив, що не задоволений пунктами Мінських угод.
Держсекретар США Ентоні Блінкен зазначив 7 лютого, що Україна намагалася просунутися у виконанні більшості вимог Мінських угод. Водночас РФ не виконала жодних своїх зобов'язань.
-1 Київ
