0 Київ
"Табірна субкультура формувалася, напевно, ще за часів опричнини за Івана Грозного. Вона є в цьому суспільстві досі. Панування сили, непокора законам, сувора табірна ієрархія, коли є дозорний, є пахани, є ті, хто сильніший, хто може побити молодшого. Є пахани, є мужики, які працюють, і є опущені. Навіть серед еліти це відчувається", – сказав лікар.
Він зазначив, що у дитинстві разом із батьками прожив в Іркутській області Росії п'ять років і "відчув на собі" дію цієї субкультури.
На його думку, ця ієрархія "хто під ким, хто кого кришує, хто за ким стоїть" зараз є у всіх російських фільмах, "і навіть інтелігенція російська – уся в цьому бере участь".
"Тому чого можна було очікувати від них? Ми для них люди, яких треба опустити. Вибачте за сленг... Ми наважилися піти проти їхніх правил, проти їхніх якихось умовних понять про життя. А ми для них другосортні, і ми повинні, в їхньому розумінні, залишатися під їхнім упливом, ми наважилися подати голос, якось жити інакше – і вони прийшли нас повернути в те положення, вибачте, колінно-ліктьове, – у якому вони уявляють, ми маємо перед ними стояти", – наголосив Тодуров.
На його думку, від російського суспільства, яке перебуває у цій субкультурі десятиліттями і століттями, очікувати якогось іншого ставлення до українців не доводиться.
"Для мене не дивно те, що вони тут коять... Це закономірні поведінкові реакції росіян. Їм утовкмачували в голову десятиліттями, що вони можуть це робити і маємо так робити... Потрібно обов'язково з когось знущатися і когось принижувати. Тому в них так. Наше завдання – холоднокровно винищити всіх, хто сюди прийшов, щоб більше знущань не було. Усе. Холоднокровно, без емоцій", – підсумував Тодуров.
"Мій карабін був у кабінеті, усі мужики принесли рушниці". Лікарі Інституту серця були готові захищати Київ разом із теробороною в разі боїв у місті – Тодуров. Читайте повний текст інтерв'ю
