+1 Київ
"24 лютого о 5.00 прокинулися від того, що нас почали бомбити. Нам до кордону 20–25 км, але чути було добре. О 6.00 електрички вже не ходили, ми виїхати не могли", – розповіла Шевченко.
Вона побоювалася, що війська РФ, які наступали, незабаром будуть біля її будинку в Прудянці. Тому на сьомому місяці вагітності разом із двома синами поїхала до чоловіка в Харків.
Шевченко із сім'єю поселилася у бомбосховищі під заводом, де працює її чоловік. Уже в Харкові вона народила сина Женю.
"Звідси [з бомбосховища] мене забирали до пологового будинку. Забрали мене о 6.00, а о 7.40 ми вже народилися. І наступного дня в обід нас уже виписали", – розповіла вона.
Через обстріли Харкова, що відновилися, сім'я не збирається їхати з міста. Ольга з чоловіком як змогли облаштували бомбосховище для життя. Їхні старші сини (17-річний Микола і 16-річний Андрій) з вересня живуть і навчаються в Польщі.
"Узимку ми тут будемо точно, тому що куди нам взимку подітися? Додому ми не поїдемо, тому що там, щоб відбудуватися, навести лад, потрібен не один день", – сказала Шевченко.
Як зазначили журналісти, із 2 тис. жителів Прудянки в селищі залишилося жити лише семеро людей.
